Ефективність та успішність сільськогосподарського підприємства залежать від багатьох факторів. Фермер або агрохолдинг може мати чудовий посадковий матеріал і сучасний парк техніки, однак у кінцевому підсумку отримати низьку рентабельність. Це часто пояснюється відсутністю якісного моніторингу сільськогосподарських транспортних засобів.

Контролювати їхню роботу, особливо під час посіву та збирання врожаю, складно, зокрема на великих площах зі значною кількістю техніки в умовах ненормованого робочого дня. Порушення технологічних процесів оброблення полів, використання ТЗ в особистих цілях і злив палива — ці та інші проблеми аграріїв можна розв’язати, якщо встановити GPS моніторинг сільгосптехніки.

Які завдання виконує система GPS-моніторингу

Впровадження системи GPS у сільськогосподарську техніку має безліч переваг, серед яких:

• захист від викрадення;
• відстеження місця розташування транспорту в реальному часі;
• моніторинг швидкості руху, маршруту та траєкторії пересування ТЗ;
• пробіг за пройдений період;
• інформація про ввімкнення і вимкнення запалювання;
• контроль мотогодин й витрат палива;
• відстеження зливів або недоливів палива;
• поточний рівень палива в баку;
• звіти щодо поїздок, зупинок і простоїв.

Завдяки системі GPS усі ці дані можна отримувати в режимі реального часу й надалі експортувати їх у формат Word або Excel. Інформація також може бути інтегрована в програму 1С.

Процес установлення GPS-трекера в сільськогосподарську техніку

GPS моніторинг сільгосптехніки — це система, яка складається з трекера й датчика рівня палива. Процес їх встановлення відбувається так:

1. Для початку вибирають відповідне місце для GPS-трекера. Зазвичай його розташовують під панеллю приладів або поруч із реле.
2. Антену GPS проводять ближче до лобового скла та кріплять на горизонтальній поверхні, щоб забезпечити якісне приймання сигналів від супутників.
3. Живлення для GPS-трекера під’єднують окремими дротами з клемами до запалювання.
4. Для встановлення датчиків палива сільськогосподарську техніку ставлять на рівну поверхню та спустошують її бак. Потім у ньому свердлять отвори, у які будуть вставлені датчики.
5. Дроти від датчиків пального прокладають штатною проводкою під кабіною і під’єднують до GPS-трекера. Усі з’єднання виконують методом скручування та термоусадки для надійності.
6. Після встановлення починається процес тарування. Для цього бак поступово заповнюють паливом невеликими порціями, вимірюючи його рівень і записуючи показання датчиків.

Після завершення всіх підключень і налаштувань систему перевіряють на працездатність. На цьому етапі потрібно переконатися, що датчики та GPS-трекер працюють коректно, а система точно відстежує рівень пального й місце розташування техніки.