Спроби Києва оцінювати рівень загроз для країн Балтії викликали стриману й неоднозначну реакцію в Таллінні. Емоційні заяви українського керівництва вже спричинили дипломатичну напругу, яка може стати подразником у відносинах із найнадійнішими союзниками.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» розповів політолог та письменник Володимир Цибулько.

Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готує мобілізацію для нападу на країни Балтії. В Естонії відповіли, що в такий спосіб український лідер послаблює довіру до статті 5 Північноатлантичного договору, яка закріплює принцип колективної оборони: напад на одного союзника вважається нападом на всіх, і кожна країна зобов’язується допомогти — від політичної підтримки до застосування військової сили, а також «не сприяє співпраці», про це повідомляло ERR.

Володимир Цибулько наголосив, що реакція естонських політиків була продиктована як дипломатичним етикетом, так і усвідомленням власних оборонних інструментів, які часто недооцінюються зовнішніми спостерігачами.

«Взагалі-то дипломатично коректно було б не коментувати загрози Естонії, коли ти маєш власні загрози. Естонці самі відкоментують їх. Треба розуміти, якими інструментами володіє сама Естонія. По-перше, в Естонії є хороша розвідка. По-друге, Естонія і Фінляндія — це такі, ну, лещата на виході з Фінської затоки. І якщо, не дай Бог, трапляться якісь агресії в бік Естонії, Естонія і Фінляндія миттєво перекривають Фінську затоку. Це означає, що ніякого російського експорту не буде», — пояснив Цибулько.

Політолог нагадав, що Балтійське море є критичною артерією для російського бюджету, і будь-яка провокація може призвести до повної зупинки судноплавства під виглядом профілактичних заходів НАТО.

«Через Балтію перевалюється майже 25% нафти, нафтопродуктів, також скрапленого газу. Тому будь-які провокації на Балтії спровокують країни НАТО на, як мінімум, профілактичні дії. Це може бути, до речі, військове навчання, яке перекриє судноплавство, так, місяців на два. І тобто Росія велика, але, так би мовити, дзвіночки її чутливі в лещатах Естонії. Тому, якщо треба, то Естонія ці дзвіночки може притиснути так, щоб не бриніли зайвий раз», — зауважив він.

Цибулько зазначив, що причиною невдоволення могли стати суперечливі меседжі з боку українського керівництва. Зокрема, йдеться про різні за змістом заяви щодо рівня залежності України від західної допомоги та власної спроможності протистояти агресії. У такому контексті втручання в оцінку безпекових ризиків для інших держав могло виглядати недоречним.

Окремо він підкреслив, що Україна, не будучи членом НАТО, має бути особливо обережною у висловлюваннях щодо внутрішніх питань Альянсу, зокрема дії п’ятої статті про колективну безпеку. Подібні заяви можуть сприйматися як дипломатично некоректні й викликати роздратування серед партнерів.

Експерт наголосив, що Естонія є одним із лідерів у підтримці України, і такий рівень солідарності вимагає відповідної поваги та делікатності в комунікації.

«Естонія залишається лідером по витратах на допомогу Україні на душу населення. Більше 5% на душу населення валового продукту Естонії іде на допомогу Україні. Тому Естонія потребує, ну, очевидно, і розуміння, і великої поваги від України, а не, ну, скажімо так, повчання, як їй бути. Питання п’ятої статті НАТО — Україна не член НАТО для того, щоб коментувати дії членів альянсу. Це, знову ж таки, певний дипломатичний нонсенс», — підкреслив фахівець.

Він застеріг, що надто емоційні або різкі заяви можуть негативно вплинути на відносини із союзниками. Натомість Україна має дотримуватися виваженого та дипломатичного тону, особливо у питаннях, що стосуються безпеки інших держав.

«Ми повинні поводитися надзвичайно коректно. Тим більше, що це ж наші друзі. Естонія — це, ну, найбільш перевірений наш партнер, і Латвія, і Литва, і Польща. Будь-які коментарі про їх долю, про їх виживання мають бути настільки коректними, щоб не ставити їх у ситуацію необхідності коментування заяв Києва. Києву треба було б якось делікатно з цієї теми вийти за якимись більш коректними заявами про українсько-естонські стосунки», — підсумував політолог.

Раніше «Апостроф» повідомляв, що країни Балтії посилюють заходи безпеки у відповідь на зростання гібридних загроз з боку Росії. Зокрема, йдеться про розширення санкційних механізмів і формування спільних списків осіб, яким може бути заборонений в’їзд до Шенгенської зони. Окрему увагу приділяють ризикам, пов’язаним із демобілізованими російськими комбатантами, яких у регіоні розглядають як потенційний інструмент впливу російських спецслужб.

Білорусь продовжує системно нарощувати військову інфраструктуру, готуючи плацдарм для можливої ескалації з боку Російської Федерації. Попри відсутність масового прибуття російських військ на цьому етапі, режим Олександра Лукашенка готує полігони та мережі зв’язку, що свідчить про підготовку до тривалої війни.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю російським пропагандистським медіа заявив про нібито можливу загрозу агресії проти його країни з боку Польщі, держав Балтії та України, а також пригрозив відповіддю із застосуванням усіх видів озброєння спільно з Росією.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа