Європа ризикує втратити двох ключових лідерів, які підтримували Україну, оскільки Еммануель Макрон не зможе балотуватися на наступних виборах у Франції, а Кір Стармер уже залишив посаду, що ставимі під загрозу подальшу роботу «коаліції охочих».

Про це пише британське видання The Telegraph, передає «Апостроф».

Головне занепокоєння дипломатів викликає майбутній відхід президента Франції Еммануеля Макрона, оскільки очевидного наступника, який продовжив би його курс, наразі немає. Серед фаворитів на виборах розглядають лідерку ультраправих Марін Ле Пен, яка виступала з обіцянками вивести Францію з військового командування НАТО, скасувати санкції проти РФ і змусити Київ погодитися на мир на умовах Москви. Її суперник Жан-Люк Меланшон заявляв про повний вихід із західного альянсу. 

За даними джерела The Telegraph, британські посадовці вже аналізують наслідки перемоги таких кандидатів для обміну розвідданими та майбутнього коаліції, а один із західних чиновників назвав такий сценарій «великою проблемою» для НАТО.

Проблеми інших лідерів Європи

На роль нового лідера міг би претендувати канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, проте він зіткнувся з внутрішньою кризою та сумнівами щодо стабільності свого перебування на посаді. Депутат від його партії Родеріх Кізеветтер заявив, що і ХДС, і соціал-демократи мають зв’язки з Росією, зазначивши:

«Мерц теж має боротись із цим московським зв’язком». 

Продовження після реклами

За словами німецького депутата, саме цим пояснюється те, що Мерц не передає Україні далекобійні ракети Taurus та не конфісковує судна російського «тіньового флоту». Крім того, канцлер заблокував спроби заборонити вільне пересування російських дипломатів у Шенгені та відмовився закрити берлінський «Російський дім».

Кізеветтер підсумував ситуацію словами: 

«Це не лідерство. Хто тоді може очолити Європу? Нам потрібен Черчилль. У нас було кілька «черчиллівських моментів», але свого Черчилля в Європі поки немає». 

Він також попередив, що байдужість Заходу може підштовхнути український уряд до пошуку підтримки в інших сил. Польща та Італія також не зможуть заповнити цей вакуум, оскільки прем’єри Дональд Туск і Джорджа Мелоні відмовилися відправляти війська в Україну та мають власні вибори до кінця наступного року.

Роль Британії та «коаліція охочих»

Новий очільник британського уряду Енді Бернем має міцні позиції всередині країни, але обмежений зовнішньополітичний досвід. Першу міжнародну зустріч на посаді він провів із Володимиром Зеленським у Портсмуті, сигналізувавши про незмінність курсу на підтримку України та НАТО. 

Раніше тандем Стармера і Макрона об’єднав понад 30 країн навколо підтримки України. Тепер же під сумнівом залишається те, чи зможе Бернем самотужки очолити «коаліцію охочих».

Нагадаємо, що учасники «коаліції охочих» раніше вже створювали спільні оборонні ініціативи. Зокрема, у липні Україна з дев’ятьма європейськими країнами заснувала антибалістичну коаліцію для посилення протиракетної оборони, а також готувала суттєве посилення української ППО за конкретним планом дій.

Як повідомляв раніше «Апостроф», у Міністерстві закордонних справ Болгарії пояснили причини виходу країни з Коаліції охочих. У відомстві наголосили, що необхідне посилення ролі дипломатичного треку у пошуку завершення війни Росії проти України.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа