Україна зберігає надію на прискорення процесу вступу до Європейського Союзу, попри нещодавні труднощі, однак наразі серед держав-членів ЄС немає узгодженого бачення щодо конкретних термінів.

Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в коментарі Financial Times.

За його словами, як для України, так і для Європи принципово важливо мати чітке й амбітне політичне зобов’язання з боку всіх країн ЄС щодо якнайшвидшого приєднання України до блоку — бажано із зафіксованою датою.

У Financial Times нагадують, що минулого тижня Україна, Сполучені Штати та Європейський Союз були готові підписати так званий «план процвітання», який передбачає підтримку післявоєнної відбудови України. Однак підписання документа відклали через розбіжності щодо його наповнення, а також через політичну кризу навколо Гренландії.

Водночас речниця Європейської комісії Паула Пінью повідомила, що тристороння угода між ЄС, США та Україною перебуває на завершальній стадії підготовки.

Як зазначає FT, у початкових версіях 20-пунктного мирного плану, який обговорюється за посередництва США, фігурувала дата вступу України до ЄС у 2027 році. Проте це питання залишається відкритим через заперечення з боку окремих держав-членів Євросоюзу.

Крім того, у Брюсселі розглядають можливість зміни самої процедури розширення ЄС — зокрема, запровадження дворівневої моделі членства. Такий підхід дозволив би Україні приєднатися до Союзу ще до повного виконання всіх стандартів, але з обмеженим доступом до переваг членства.

Наприкінці минулого року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна потенційно може бути готовою до вступу до 2030 року. Водночас Тарас Качка вважає, що за умов геополітичної необхідності цей процес можна істотно пришвидшити, хоча остаточної дати наразі не погоджено.

Паралельно тривають переговори щодо механізмів фінансування масштабних витрат на відновлення України, які оцінюють приблизно у 800 млрд євро, а також умов надання майбутньої допомоги.

За словами віцепрем’єра, ця сума відображає потреби України у відбудові до 2040 року й має частково покриватися за рахунок міжнародної підтримки. Він наголосив на важливості чіткого розуміння ролі державних коштів, внеску ЄС, США та інших партнерів, а також зв’язку фінансової допомоги з процесом євроінтеграції та впровадженням реформ.

Водночас у Брюсселі наполягають, що фінансова підтримка має надаватися за умови жорсткого контролю та ефективної боротьби з корупцією. Як зазначає Financial Times, ці вимоги стали особливо актуальними після нещодавньої ситуації, коли президент України Володимир Зеленський спробував послабити антикорупційні інституції, але швидко відмовився від цього кроку.

«Це була помилка, яку оперативно виправили. Україна вже взяла на себе зобов’язання і без жодних винятків реалізує необхідні реформи», — підкреслив Тарас Качка.

Раніше ми писали, що нова національна оборонна стратегія США, яка робить акцент на захисті власної території та стримуванні Китаю в Індо-Тіхоокеанському регіоні , недооцінює реальні можливості Росії та фактично ігнорує її загрозу для Європи й України. Поки Вашингтон зосереджується на економічному стримуванні Пекіна, Москва продовжує мобілізацію людських ресурсів по всьому світу та переводить економіку на військові рейки, користуючись нерішучістю Заходу.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа