Системний тиск Сил оборони України на логістичну інфраструктуру тимчасово окупованого Криму змусив російських загарбників повністю переформатувати забезпечення півострова. Через фактичне знищення військово-морської логістики, обмеження звичайних морських перевезень, а також суттєве пошкодження Кримського мосту окупанти змушені покладатися на сухопутний коридор, який, попри швидкі темпи відновлення, залишається вразливим через близькість до лінії фронту.

Про це в етері телеканалу «Апостроф» розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук.

За його словами, після окупації Криму Росія використовувала одразу кілька напрямків забезпечення півострова: поромні переправи, Керченський міст, великі десантні кораблі, авіаційне сполучення та згодом сухопутний коридор через окуповані території півдня України.

Він зазначив, що з часом морська логістика втратила своє значення, а можливості Керченського мосту також суттєво скоротилися. Саме тому Росія зробила ставку на сухопутне транспортне сполучення через окуповані території.

«Морська логістика першою там відпала. Спочатку військова морська, а потім просто морська. З мостом історія теж, фактично, дійшла до тієї точки, де на місце вже заїжджати можна досить обмеженим складом видів транспорту», — сказав Плетенчук.

Речник ВМС наголосив, що ситуація з логістикою російських військ у Криму продовжує ускладнюватися, а географічні особливості півострова лише посилюють ці проблеми.

«Логістика росіян з кожним днем стає все складнішою і складнішою в Криму — це факт. І, звісно, півострів півостровом не дарма називається. Це завжди така територія, на яку заїхати можна тільки з деяких напрямків», — зазначив він.

Речник зауважив, що, усвідомлюючи ці ризики, ворог поспіхом добудував залізничну та автомобільну інфраструктуру вздовж Азовського узбережжя. Водночас він наголосив, що залізниця є специфічним об’єктом: хоча її простіше відновити після ударів, ніж капітальний міст, ефективність її роботи залежить від інтенсивності українських атак.

«Залізницю ремонтувати вони вміють. З нашого боку ви спостерігаєте на території України, як ми відновлюємо залізницю, незважаючи на російські удари. Ми ж це робимо і, звісно, вони теж це будуть робити. І один плюс цього сполучення якраз у тому, що це не міст. Тут можна відновлювати і, в принципі, набагато швидше, ніж на мосту. Тому, впевнений, вони будуть намагатися і далі його експлуатувати, наскільки це буде можливо. Тут лише питання співвідношення ремонтів і ударів з нашого боку», — пояснив він.

За словами Плетенчука, подальша ефективність ударів по залізничній інфраструктурі залежатиме від співвідношення між швидкістю ремонтів та інтенсивністю українських атак.

Окремо речник ВМС звернув увагу на роль авіації у забезпеченні окупаційних військ у Криму. За його словами, авіація виконує широкий спектр завдань — від протиповітряної оборони до патрулювання, розвідки та боротьби з безпілотниками.

«Авіація виконує і функції протиповітряної оборони. Це, мабуть, одне з основних їхніх завдань. Але водночас вона для нас є ціллю. І це не весь функціонал, який на неї покладається. І викриття надводної, повітряної обстановки, підводної теж.  Патрулювання, протидронова боротьба. Вони використовують авіацію повсякчас — 24 на 7. Починаючи від дронів, і закінчуючи гелікоптерами. Тому функціонал мабуть, найбільший росіяни покладають саме на авіацію. Аеродромів там вистачає. Тому питання постачання палива, зокрема для цих аеродромів, теж є актуальним», — підкреслив представник ВМС.

Коментуючи масштабні фортифікаційні споруди, які росіяни будують уздовж кримського узбережжя, речник ВМС припустив, що окупаційна влада серйозно розглядає загрозу можливих українських дій на півострові, хоча частина таких проєктів може бути пов’язана з бажанням освоїти додаткове фінансування.

Плетенчук також зазначив, що Росія активно просуває у власному інформаційному просторі наратив про можливу українську десантну операцію в Криму, хоча військова теорія передбачає для таких дій значно ширший комплекс наступальних заходів.

Речник підкреслив, що Крим для Росії має стратегічне значення не лише для війни проти України, а й для проєкції сили в Чорноморському регіоні. Саме тому втрата контролю над логістикою на півострові може стати одним із ключових факторів його майбутньої деокупації.

Що передувало

Сили оборони півдня активно перерізають російську логістику на ключових маршрутах до тимчасово окупованого Криму. Удари по трасі Мелітополь–Чонгар значно ускладнюють постачання техніки, палива та боєприпасів для окупаційних військ.

Ураження Чонгарського мосту є частиною системної кампанії України з порушення логістики окупаційних військ на півдні. Пошкодження переправи змусило російську сторону змінювати маршрути постачання та збільшувати навантаження на інші логістичні вузли, що створює для неї додаткові витрати й ризики.

Оператори безпілотників 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго взяли під повітряний контроль частину сухопутного маршруту російських військ до тимчасово окупованого Криму.

Також, у ніч на 8 червня в окупованому Криму сталася серія вибухів, що призвела до пошкодження залізничної інфраструктури та зупинки руху пасажирських поїздів.

На тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Криму, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, посилюється гуманітарна криза через системні проблеми з логістикою, паливом і водопостачанням. На цьому тлі серед місцевого населення дедалі більше поширюються апатія та депресивні настрої.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа