Ексдепутати ОПЗЖ "рятують" владу у кадрових питаннях: деталі дослідження
У Верховній раді Україні (ВРУ) сталася суттєва зміна поведінки частини народних депутатів, що раніше були обрані від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ).
Про це свідчать результати дослідження громадської ініціативи «Голка».
Згідно з цими даними, п’ятеро парламентарів — Сергій Ларін, Олександр Качний, Сергій Льовочкін, Ігор Кісільов та Олександр Пузанов — зараз найчастіше голосують синхронно з фракцією «Слуга народу» під час ухвалення проєктів законів у першому та другому читаннях.
Продовження після реклами
Загалом, як стверджують автори дослідження, 43 депутати з груп «Платформа за життя та мир» і «Відновлення України» збільшили частоту підтримки законопроєктів, а 30 з них підвищили показник на понад 50%.
За словами інженерки даних «Голки» Оксани Ставнійчук, до повномасштабної війни ці нардепи голосували разом із «Слугою народу» менш ніж у 40% випадків, а зараз — майже у 98%. Вона зауважила, що «уламки ОПЗЖ фактично рятують владу».
«Уламки ОПЗЖ — дві депутатські групи «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир» — рятують владу найбільше, зокрема і по кадровим питанням. “Слуга народу” давно не має 226 голосів, щоб самостійно проводити потрібні їм рішення. За 12 років війни ми так і не змогли позбутися проросійських політиків ані у Верховній Раді, ані в радах місцевого рівня. Дивує те, що у війну владі вигідніше бути з уламками проросійських партій, ніж будувати коаліцію з проєвропейськими силами», — повідомила дослідниця.
Продовження після реклами
Автори також звернули увагу на інші тенденції. Зокрема, фракція «Батьківщина» найчастіше демонструвала опозиційність під час голосувань за проєкти законів у межах Ukraine Facility Plan, від яких залежить міжнародна фінансова допомога України. Водночас станом на серпень у ВРУ залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а загалом парламент втратив 71 депутата, більшість із яких залишили мандати добровільно, переходячи на державні посади.
З травня 2023-го фракція «СН» жодного разу не забезпечила мінімум 226 голосів для ухвалення законів, що фактично означає відсутність монобільшості.
Нагадаємо, згідно з дослідженням, за сім років роботи Верховної Ради IX скликання сталася суттєва трансформація парламентської культури голосувань. Після 2022 року відсоток відкритих голосувань «проти» майже зник навіть серед опозиційних фракцій.
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

