Гроші для застави у 150 млн грн за ексміністра Германа Галущенка, за словами народного депутата України Ярослава Железняка, проходили через низку компаній та ФОПів. Він заявив, що один із найбільших переказів становив 72 млн грн, які надійшли через 137 платіжних операцій від 68 фірм і ФОПів.

Про це народний депутат розповів у відео, передає «Апостроф».

Як, за словами Железняка, рухалися гроші

За словами нардепа, одна з компаній із Добропілля мала трьох працівників і 34 400 грн чистого прибутку за минулий рік. 25 червня на її рахунок надійшло 54 млн грн. Того ж дня всю суму перерахували на спеціальний рахунок Вищого антикорупційного суду як частину застави за ексміністра. Железняк зазначив, що гроші перебували на рахунку кілька годин.

Ще одна компанія, за його даними, була зареєстрована у Броварах. Її статутний капітал становив 5 000 грн, а працював один співробітник. У компанії було 25 КВЕДів – від торгівлі металами до вантажних перевезень. Доходу у звітності не було.

Железняк також заявив, що власницею та номінальною директоркою цієї компанії була теща фігуранта справи.

Інша компанія, за словами депутата, розташована у селі Щасливе. Вона мала 31 КВЕД, а фінансові дані були відсутні. Компанія отримала 5 млн грн нібито за товар і того ж дня перерахувала кошти на заставу.

Найбільший потік, як стверджує Железняк, становили 72 млн грн готівкою. Гроші надійшли на рахунок через 137 платіжних операцій від 68 підставних фірм і ФОПів.

Що Железняк заявив про фінмоніторинг

Нардеп стверджує, що операції мали проходити банківський фінансовий моніторинг.

За його словами, система контролю платежів на певний час переводилася в режим технічного обслуговування. Учасникам, як заявив Железняк, повідомляли точний час. У цей період платіж проходив автоматично без перевірки працівником.

«Система не зламалася. Її на пів години вимкнули», – заявив народний депутат України Ярослав Железняк.

Він також зазначив, що контроль за операціями мали здійснювати три рівні: фінмоніторинг банку, Національний банк України та Державна служба фінансового моніторингу України. За словами Железняка, жоден із них не спрацював.

Що відомо про походження коштів

За словами Железняка, на засіданні ВАКС, де обирали запобіжний захід ексголові правління банку, прозвучала версія обвинувачення про те, що готівку для застави 9 червня організовував Тимур Міндіч.

«А керівництво банку, за версією САП, погодилося працювати «під неформальним контролем» — бо попередній «куратор» банку, «лідер злочинної організації Міндіч», у розшуку», – говорить він.

Нардеп також навів фразу з перехоплень: «якщо Міндіч платить – ми можемо і щодо інших, більш дрібних корупціонерів вносити кошти: траса вже є, і ми її не закриваємо».

Водночас захист, за словами Железняка, заперечує ці твердження. Зокрема, ставить питання про те, чому саме Міндіч пов’язується з коштами та звідки вони походять. Остаточне рішення має ухвалити суд.

НБУ вже штрафував банк

Железняк заявив, що Національний банк України раніше щонайменше двічі штрафував цей банк за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума штрафів, за його словами, становила майже 52 млн грн.

Депутат також зазначив, що ще в листопаді 2025 року на засіданні тимчасової слідчої комісії питав голову Держфінмоніторингу про застави та компанії з низьким статутним капіталом.

За словами Железняка, тоді він отримав відповідь, що є запит від НАБУ, який опрацьовується, а інформація про банк, з якого вносилися кошти, була невідома.

Який законопроєкт запропонували

Железняк повідомив, що разом із колегами подав законопроєкт №15388. Документ передбачає посилену перевірку застав.

Серед запропонованих заходів – публічний перелік людей, які вносять заставу, можливість для НАБУ та САП швидко перевіряти ланцюжок походження коштів, а також перевірка ризик-факторів. До них депутат відносить відсутність працівників, відсутність звітності та недавню реєстрацію компанії.

Також Железняк повідомив, що 2 вересня о 14:00 ТСК проведе відкрите засідання щодо цієї ситуації. На нього запросили НАБУ і САП, Мінфін, НБУ, Держфінмоніторинг, Ощадбанк, компанію, яка добирала наглядову раду, та керівництво Сенс Банку.

Железняк заявив про третій позов від Міндіча

Окремо народний депутат повідомив, що Тимур Міндіч подав проти нього третій позов. За словами Железняка, йдеться про відшкодування моральної шкоди та захист честі, гідності й ділової репутації.

Як писав раніше «Апостроф», Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вважає, що бізнесмен Тимур Міндіч міг передати значну суму готівкових коштів, що стала частиною застави у розмірі 150 млн грн за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка у корупційній справі «Мідас».

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа