До основного змісту

Наука й космос

У жителів Анд виявили генетичну здатність протистояти миш'яку

Дослідження ДНК показало, що населення аргентинських Анд має варіант гена, який допомагає безпечніше метаболізувати миш'як із забрудненої води.

Високогірне село в аргентинських Андах, де місцеві жителі століттями п'ють воду з природним вмістом миш'яку.

Група дослідників з Уппсальського університету виявила, що населення високогірних аргентинських Анд виробило генетичний захист від миш'яку. Протягом тисячоліть люди там пили воду з концентрацією токсичного металоїда близько 200 мікрограмів на літр, що у 20 разів перевищує рекомендовану ВООЗ межу, повідомляє ScienceAlert.

У дослідженні, опублікованому в журналі Molecular Biology and Evolution, проаналізували ДНК 124 жінок із містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес. Науковці виявили скупчення генетичних варіантів біля гена AS3MT, які сильно впливають на те, як організм переробляє миш'як. Ці варіанти трапляються значно частіше, ніж у генетично схожих популяціях Перу та Колумбії.

Як працює генетичний захист

Коли миш'як потрапляє в організм, ферменти перетворюють його на кілька хімічних форм. Проміжна сполука монометильований миш'як (MMA) є особливо токсичною, тоді як пізніша форма диметильований миш'як (DMA) легше виводиться із сечею. Ще в 1995 році вчені помітили, що жінки з аргентинських Анд виробляють менше токсичного проміжного продукту й більше тієї форми, яку організм легко виводить.

Виявлені генетичні варіанти, схоже, роблять організм ефективнішим у перетворенні миш'яку на форми, які можна безпечно вивести із сечею. Так в організмі накопичується менше найтоксичніших проміжних сполук. "Наші дані показують, що адаптація до толерування миш'яку як екологічного стресового фактора, ймовірно, спричинила збільшення частоти захисних варіантів AS3MT", написали еволюційні біологи Каріна Шлебуш і Люсі Гаттепай з Уппсальського університету.

Пізніші дослідження виявили подібні генетичні сигнали в інших популяціях Анд, які поколіннями зазнавали впливу миш'яку. Це вказує на те, що адаптація може бути більш поширеною в регіоні. Окреме дослідження Університету Чикаго в Бангладеш також знайшло два додаткові генні кластери, FMO та GSTO, які впливають на ефективність метаболізму миш'яку.

Читайте також

Джерела

  • ScienceAlert: Humans in The Andes Seem to Have Evolved an Unusual Genetic Ability

Фото: Daniela J. Contreras, Pexels (Pexels License)

Теги: