Європейський Союз вимагатиме від України проведення податкової реформи як умови надання частини кредиту, загальна сума якого становить €90 млрд.
«Апостроф» розбирався, чого від нас хоче ЄС, чи відрізняються вимоги європейців щодо податків від тих, що нам висуває МВФ, і чи є способи збалансувати український бюджет без збільшення податкового навантаження на бізнес.
Рівно місяць тому на сайті «Апострофа» вийшов матеріал, присвячений тодішнім невиразним перспективам отримання нашою країною кредиту Європейського Союзу в розмірі €90 млрд.

Продовження після реклами

Тоді, на початку квітня, основною проблемою було блокування надання позики урядом Угорщини на чолі з прем’єром Віктором Орбаном, який в обмін на зняття вето вимагав від України відновлення постачання російської нафти до його країни нафтопроводом «Дружба», пошкодженим внаслідок російської ракетно-дронової атаки.
Як відомо, на парламентських виборах в Угорщині 12 квітня партія Орбана «Фідес» із тріском програла, внаслідок чого втратила владу. Незабаром після цього «Дружбою» знову потекла нафта, і новий угорський уряд розблокував багатомільярдний кредит. Надходження першого траншу у розмірі €6 млрд очікується вже найближчим часом.
Тепер, здавалося б, можна зітхнути з полегшенням і розслабитися в очікуванні позики, але нічого подібного — новий «сюрприз» підкрався звідти, звідки його, по ідеї, чекати було не слід, а саме з Європейської комісії, яка доклала чимало зусиль для того, щоб наша країна отримала цю допомогу.

Продовження після реклами

За все треба платити
Слід зазначити, що Україні не доведеться повертати кредит, оскільки передбачається, що він погашатиметься за рахунок репарацій з боку Росії або, якщо вона відмовиться їх виплачувати, за рахунок заморожених в ЄС російських активів.
Але, схоже, повністю «безкоштовною» ця позика для нас не буде. Адже, як відомо, той, хто платить, той і замовляє музику, а в нашому випадку – податкову реформу.
Про те, що ЄС вимагатиме від України запровадити нові податки задля «мобілізації внутрішніх доходів», повідомив 5 травня у Брюсселі єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.
Судячи з усього, вимога щодо податкової реформи торкнеться не всієї суми європейської фінансової допомоги – Bloomberg з посиланням на джерела пише, що мова може йти про приблизно €8,4 млрд.
Які саме зміни Україна має внести до свого податкового законодавства, поки що невідомо, оскільки переговори з цього питання тривають.
Разом з тим, є припущення, що вимоги ЄС будуть аналогічними тим, що нашій країні висуває МВФ у рамках поточної програми фінансування у розмірі $8,1 млрд, яка розрахована на 2026–2029 роки. Донедавна головною вимогою фонду було запровадження ПДВ для фізичних осіб — підприємців (ФОПів), які працюють у рамках спрощеної системи оподаткування. На сьогодні МВФ відклав цю вимогу (хоча може будь-якої миті до неї повернутися), але наполягає на введенні ПДВ на посилки з-за кордону вартістю до €150.
Не піднімаючи податки
Якої саме податкової реформи хоче від нас Європейський Союз?

«Безумовно, Єврокомісія знає, чого вимагає МВФ, але у них можуть бути інші потреби, хоча можуть бути й близькі до них», – сказав у розмові з «Апострофом» засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак. – Тут я можу сказати, що якщо ми з МВФ домовимося, що податку (ПДВ для ФОПів) не буде, то й Єврокомісія (на ньому) наполягати не стане».

За його словами, через війну українська економіка перебуває в набагато гіршому стані, ніж свідчить статистика, і цифри були б зовсім іншими, якби не допомога іноземних партнерів і не militarytech, який фактично розвивається за рахунок бюджетних вливань.

«А в умовах падіння економіки збільшувати податок на бізнес — це стріляти собі навіть не в ногу, а в голову», – каже Козак.

При цьому «мобілізувати внутрішні доходи» можна не лише шляхом підвищення податків:

«Витрати на всілякі «бачки» («Є-бачок» – народна назва програми «Національного кешбеку» для купівлі автомобільного палива – «Апостроф») та інші «кешбеки» більші, ніж потенційні доходи від цього податку. Крім того, у нас велика кількість державної власності, яка в результаті санкцій була націоналізована – цих грошей (отриманих у разі реприватизації) також набагато більше, ніж ті податки, які можна запропонувати».

Продовження після реклами

Боротьба зі схемами 
Втім, не виключено, що запровадження нових податків і збільшення вже існуючих від України не вимагатимуть — принаймні наразі.
За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, поява умов з боку ЄС щодо надання кредиту була цілком очікуваною.

«Звісно, європейці не будуть такі шалені кошти роздавати просто так, вони хочуть реформ, причому реформ, корисних насамперед для нас», — пояснив експерт у розмові з «Апострофом».

Він зазначив, що в ЄС (як і в МВФ) прислухалися до аргументів України з приводу ПДВ для ФОПів.

«Є інші розумні заходи, як подолати найбільші схеми «тіньової» економіки, зокрема, схеми, які формуються за допомогою спрощеної системи — так звані дроблення (розподіл одного бізнесу між декількома ФОПами, коли, наприклад, клієнтів обслуговує не компанія, а касир-ФОП або офіціант-ФОП), ФОПи замість найму, заниження або приховування обороту», – розповів експерт.

Напрацювання та обговорення пропозицій триватиме орієнтовно до кінця травня:

«Їх поки що ніхто не бачив, і навіть європейці не до кінця знають, чого вони хочуть, але Мінфін та аналітичні центри планують певні заходи, і вони будуть корисними для нашої економіки».

Що стосується ПДВ для ФОПів, то йдеться лише про перепочинок, а не про відміну цієї вимоги.

«Рано чи пізно, це знову виникне, тому що до Євросоюзу неможливо потрапити, маючи необмежені ліміти (у спрощеній системі оподаткування — «Апостроф»). Максимальний верхній ліміт у Європі (для обов’язкової реєстрації платником ПДВ) – це €85 тис., і на момент вступу до ЄС у нас має бути такий ліміт», – резюмував Олег Гетман.

Завантаження…

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

Поділитись публікацією: