Відновлення критичної інфраструктури Києва, зокрема Дарницької ТЕЦ, потребує не лише значних фінансових вливань у розмірі 500–600 млн євро, а й швидких управлінських рішень. В умовах, коли стратегічний об’єкт перебуває у приватній власності, але забезпечує теплом понад 500 тисяч мешканців столиці, держава та місто мають розглянути варіанти націоналізації або розбудови паралельної мережі мобільних котелень.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, формально відповідальність за відновлення станції несе власник, адже ТЕЦ перебуває у приватній власності. Водночас ключове питання полягає в тому, чи має власник фінансові та організаційні можливості для такого масштабного відновлення. Якщо ж таких можливостей немає, у нинішній критичній ситуації держава може розглядати варіант націоналізації об’єкта, оскільки від його роботи залежить теплопостачання для близько 500 тисяч мешканців Києва.

Фахівець підкреслив, що повне відновлення ТЕЦ до попереднього стану триватиме щонайменше 2,5–3 роки. Тому столиці варто зосередитися на гібридній моделі: ремонті доступної частини потужностей та масовому встановленні когенераційних установок.

«Потрібно обрати наступну стратегію: відновити теплову частину цієї ТЕЦ, можливо, хоча би відсотків на 30–40 — це вже було б добре. І інший дефіцит покрити за рахунок розбудови саме мінікотелень мобільних, які потужністю там від двох до 10 МВт, а також когенераційні установки. Частину можливо залучити до Києва, частину ще закупити», — пояснив він.

Він також додав, що комплексний план має включати встановлення теплових насосів, акумуляторів теплової енергії та обов’язкову термомодернізацію будівель.

Омельченко зауважив, що в Україні вже є близько 200 когенераційних установок, які наразі не задіяні через фінансові та технічні причини, і частину з них можна було б переорієнтувати на Київ.

«Дуже важливо організувати мешканців будинків тих районів, які страждають найбільше, створити обов’язково ОСББ, і через них вже буде легше закуповувати необхідне обладнання. В тому числі і генератори, встановлення, можливо, прибудинкових котелень, робити термомодернізацію будинків. Тобто це нормальний такий рух у правильному напрямку», — підкреслив експерт.

Він повідомив, що внаслідок атаки РФ 12 лютого 2600 будинків Києва залишилися без тепла. За словами Омельченка, цілями ворога знову стали ключові генеруючі потужності столиці.

«Мабуть, це знов-таки була атакована ТЕЦ-6 на Троєщині, так я думаю. І це теж критичний об’єкт, від якого залежить дуже багато людей. Також була атакована газова частина ТЕЦ-5, тому певний час вона не могла працювати. Чи зараз може працювати ТЕЦ-5 — теж невідомо. Але є такі ризики, що будинки, які знаходяться в зоні ТЕЦ-5, будуть якийсь час без опалення», — повідомив Омельченко.

Нагадаємо, у ніч на 12 лютого російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу в декількох районах столиці зафіксовано пошкодження житлової та нежитлової забудови, а також влучання в об’єкти інфраструктури. Станом на ранок відомо про двох постраждалих цивільних осіб, на місцях інцидентів працюють екстрені служби.

Унаслідок масованої нічної атаки на об’єкти критичної інфраструктури Києва 107 000 родин залишилися без електроенергії, а близько 2600 багатоповерхівок опинилися без теплопостачання. Найскладніша ситуація зі світлом спостерігається в Деснянському районі, де діють екстрені відключення. Проблеми з опаленням зафіксовані в кількох районах на обох берегах Дніпра, при цьому комунальні служби вже розпочали відновлювальні роботи.

Міністр енергетики України Денис Шмигаль прогнозує, що після нічного російського удару відновлення ТЕЦ-5 для подачі тепла буде здійснено за добу, а ТЕЦ-6 — приблизно за дві доби.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа