У четвер, 1 січня, в Україні та світі відзначають Новий рік, Всесвітній день миру, Всесвітній день сім’ї, також в цей день низка країн — Словаччина, Республіка Гаїті, Республіка Куба, Республіка Судан, Бруней-Даруссаламу, Камерун  — відзначають дні незалежності. Для мільярдів людей 1 січня — це символ початку нового етапу, надії, оновлення й підбиття підсумків. Православна Церква України за новим календарем відзначає день Обрізання Господнього та вшановує пам’ять святителя Василія Великого — одного з найвидатніших отців Церкви, богослова і духовного наставника християн.

«Апостроф» зібрав головні події, дати й традиції 1 січня.

Державні й міжнародні дати

Новий рік

1 січня — перший день року за григоріанським календарем, який є офіційним у більшості країн світу. Традиція святкувати Новий рік саме цього дня остаточно закріпилася у XVI столітті після календарної реформи папи Григорія XIII.

Свято асоціюється з початком нового життєвого циклу, планами на майбутнє, родинними зустрічами та вірою в зміни на краще.

Всесвітній день миру

Започаткований католицькою церквою у 1967 році, а 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила це свято офіційним. Всесвітній день миру нагадує про цінність людського життя, необхідність припинення війн і пошуку шляхів мирного співіснування між народами. Загальний лозунг Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».

Міжнародний день похмілля (неофіційний)

Неофіційна, жартівлива дата, що з’явилася у масовій культурі як нагадування про наслідки надмірних святкувань напередодні.

Історичні події 1 січня 

45 до н. е. — у Римі введено юліанський календар, розроблений єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.

1 — Луцій Антоній Сатурнін став імператором Риму.

1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року; раніше Новий рік починався 25 березня.

1788 — газета The Daily Universal Register після 940 випусків була перейменована на The Times.

1801 — астроном Джузеппе Піацці відкрив перший і найбільший астероїд — Цереру.

1801 — після придушення повстання «Об’єднаних ірландців» було скасовано ірландський парламент.

1806 — у Франції припинив дію французький республіканський календар.

1863 — набула чинності прокламація Авраама Лінкольна про звільнення рабів.

1880 — у Львові вийшов перший номер щоденної газети «Діло».

1909 — у Великій Британії проведено перші виплати державних пенсій.

1919 — утворена Білоруська РСР.

1919 — український уряд ухвалив закон про автокефалію Української Православної Церкви.

1928 — почав виходити журнал «Розбудова нації» — видання українських націоналістів.

1932 — відкрився Нижньогородський автомобільний завод імені Молотова (згодом — Горьковський автозавод).

1940 — азербайджанську писемність переведено на кирилицю.

1944 — у ніч на 1 січня вперше прозвучав державний гімн СРСР «Союз нерушимий».

1959 — перемога Кубинської революції.

1968 — на Першому каналі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час».

1983 — мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на TCP/IP, що стало основою сучасного Інтернету.

1992 — Республіка Ірак визнала незалежність України.

1995 — почала роботу Світова організація торгівлі (СОТ).

1999 — запроваджено безготівковий євро в країнах єврозони.

2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.

2001 — безготівковий євро введено в обіг у Греції.

2002 — поява готівкового євро.

2007 — Болгарія і Румунія приєдналися до Європейського Союзу; у Словенії введено євро.

2008 — євро введено в обіг на Кіпрі та Мальті.

2009 — євро введено в обіг у Словаччині.

2011 — євро введено в обіг в Естонії.

2014 — євро введено в обіг у Латвії.

2015 — євро введено в обіг у Литві.

2015 — Росія призупинила дію двосторонньої угоди з США щодо безпеки зберігання ядерних матеріалів.

2018 — вчені Гарвардської школи інженерії повідомили про створення першого металевого об’єктива з повним спектральним фокусуванням.

Відомі люди, що народилися цього дня

1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції доби Відродження, поет і меценат.

1701 — Василь Григорович-Барський, український мандрівник, письменник, орієнталіст.

1752 — Бетсі Росс, американська швачка, якій приписують створення першого прапора США.

1823 — Шандор Петефі, угорський поет і революційний діяч.

1832 — Іван Вишнеградський, учений-винахідник, один із засновників теорії автоматичного регулювання.

1842 — Василь Мова, український письменник, поет і драматург.

1856 — Модест Вітошинський, український оперний і камерний співак-баритон.

1863 — П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження Олімпійських ігор.

1866 — Петро Залозний, український письменник і філолог.

1867 — Василь Цимбаліста, український художник сакрального мистецтва.

1895 — Едгар Гувер, американський державний діяч, засновник ФБР.

1896 — Василь Касьян, український графік, народний художник СРСР.

1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік.

1907 — Леонід Брежнєв, радянський державний і партійний діяч.

1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, лідер ОУН.

1912 — Василь Хоменко, український графік.

1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник.

1926 — Олексій Нирко, кобзар, дослідник і популяризатор кобзарства.

1927 — Моріс Бежар, французький хореограф.

1936 — Микола Капелюх, український майстер декоративно-прикладного мистецтва.

1936 — Михайло Гіріло, український майстер різьблення.

1937 — Василь Лизанчук, український учений, журналіст і педагог.

1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса.

1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст.

1982 — Давид Налбандян, аргентинський тенісист, переможець турнірів ATP.

Церковне свято 1 січня

1 січня Православна Церква України відзначає Обрізання Господнє — подію, що сталася на восьмий день після народження Ісуса Христа, коли Він, згідно зі старозавітним законом, був обрізаний і отримав ім’я.

Також цього дня вшановують святителя Василія Великого — архієпископа Кесарії Каппадокійської, видатного богослова IV століття. Він відомий як автор богословських творів, реформатор чернечого життя та укладач літургії, яка й нині звершується у православних храмах. Його життя стало прикладом поєднання глибокої віри, милосердя та служіння людям.

Народні прикмети й традиції 1 січня 

У народній традиції день святого Василія Великого здавна вважали початком нового життєвого кола, часом, коли закладається доля на цілий рік. Саме з цим святом пов’язаний звичай посівання — обряд символічного засіву оселі зерном на достаток, здоров’я і Божу благодать.

За новим церковним календарем ПЦУ посівання припадає на 1 січня, адже цього дня вшановують святого Василія, якого в народі вважали покровителем землі, врожаю та хліборобської праці. Зранку хлопці заходили до осель, обсівали хату пшеницею чи житом і бажали господарям миру, щастя й повних комор. Вірили, що перший посівальник має бути чоловічої статі — тоді рік буде щасливим. 

В народі казали: «Хто перший зайде в дім на Новий рік — той і принесе долю».  Саме тому посівати мали чоловіки або хлопчики — це вважалося добрим знаком.

У народі вірили: як мине перший день року, таким буде й увесь рік.

• Якщо 1 січня ясно — рік буде щасливим.
• Сніг або іній — на врожай і достаток.
• Вітер — до змін і неспокійного року.

Цього дня намагалися не сваритися, не плакати й не згадувати образи. Вважалося важливим увійти в новий рік із чистими думками, добрим словом і надією на краще.

Іменинники 1 січня

1 січня іменини святкують Василь, Григорій, Петро (за новим календарем), а також за старим стилем — Ілля, Тимофій, Воніфатій.

Раніше «Апостроф» розповідав, які свята відзначали в Україні і світі 31 грудня.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа