Євросоюз фактично не має ефективних інструментів для відстеження російських військових серед відвідувачів і мігрантів. Відкриті кордони та особливості Шенгенської системи значно ускладнюють такий контроль.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» розповів політичний оглядач Геннадій Дубов.

Експерт пояснив, що проблема потрапляння російських військових до країн ЄС пов’язана передусім із технічними труднощами ідентифікації. Особи, які подаються на візи, зазвичай не вказують свою причетність до армії, а повних відкритих реєстрів військовослужбовців не існує. Теоретично зміни до Шенгенської угоди можливі, однак на практиці відстежити таких осіб украй складно. Водночас певні обмеження на виїзд уже діють із боку самої Росії — насамперед для носіїв держтаємниці та представників силових структур.

«Те, що кордони абсолютно транспарентні, вони повністю прозорі, це до певної міри і унеможливлює власне контроль. Тобто умовний європейський айс, який буде на території Європейського Союзу людей затримувати і, наприклад, депортувати, якщо вони не мають легального статусу, його створити на сьогодні, в принципі, неможливо в силу специфіки самого утворення Європейський Союз», — підкреслив фахівець.

Дубов зазначив, що через відкриті внутрішні кордони контроль за переміщенням людей у межах ЄС обмежений, особливо з огляду на значні міграційні потоки. Тому це питання виходить за межі безпеки і впирається у фундаментальну дилему: чи рухатиметься Євросоюз до більшої централізації, чи залишиться децентралізованим об’єднанням.

За його словами, серед країн ЄС немає єдності щодо цього. Менші держави Східної Європи, такі як Польща, Румунія та Болгарія, схиляються до збереження нинішньої моделі, побоюючись втрати впливу. Натомість великі країни, зокрема Франція та Німеччина, зацікавлені у більшій централізації, що дало б їм додаткові важелі впливу.

Експерт наголосив, що, наприклад, Австрія може й надалі використовувати свою роль як майданчика для неформальних контактів, зокрема й із російською стороною, розглядаючи це як конкурентну перевагу, попри безпекові ризики.

«Австрія буде, наскільки вона зможе, використовувати свої подібного роду конкурентні переваги. Для них ми сприймаємо це через якусь моральну призму, а для них це інтереси, це відповідна конкурентна перевага, яка довгий час в цій країні існувала. І просто так вони не захочуть її позбавлятися», — пояснив політичний оглядач.

Він додав, що найбільшу зацікавленість у зміні підходів демонструють великі країни — Франція, Німеччина, а також частково Іспанія та Італія. Водночас це питання пов’язане не лише з безпекою, а й із фінансами та контролем над оборонними бюджетами.

«Створення нової армії — це не тільки про безпеку як таку, це ще і про бюджети. Бюджети і хто їх буде засвоювати. Суттєва частина цих коштів має бути залишена всередині Європейського Союзу і освоєна відповідними виробниками саме там. Сьогодні перекосу в той чи інший бік не спостерігається. І є до певної міри такий клінч євроскептиків і євроцентралізаторів», — зазначив Дубов.

Експерт підсумував, що Європейський Союз нині перебуває у стані стратегічного вибору між поглибленням інтеграції та збереженням поточної моделі, і саме це визначатиме подальші рішення у сфері безпеки.

«Апостроф» повідомляв, що прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал у коментарі Euronews заявив, що російські військовослужбовці, які брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну, мають бути позбавлені права в’їзду до Шенгенської зони.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа