Українська металургійна галузь опинилася під одночасним впливом кількох факторів: російських ударів по великих підприємствах, проблем із морською логістикою, високої вартості залізничних перевезень, обмежених квот ЄС та запровадження CBAM. За оцінками аналітиків, унаслідок цього виробництво сталі в Україні може зменшитися на 30–40%, а залізорудної сировини — приблизно на 40%.

Про це пише The Page із посиланням на оцінки експертів.

За підрахунками GMK Center, через скорочення морського експорту український гірничо-металургійний комплекс уже втрачає близько $150–200 млн експортної виручки щомісяця.

Ситуація суттєво загострилася після серії російських атак у серпні. 11 серпня удар припав по «Запоріжсталі», після чого підприємство було змушене зупинити роботу. У 2025 році завод забезпечував понад 43% загального виробництва сталі в Україні.

Через кілька днів, 16 серпня, російські війська атакували «АрселорМіттал Кривий Ріг». Внаслідок удару було пошкоджено енергетичну та доменну інфраструктуру підприємства, що призвело до часткового припинення виробничих процесів.

Водночас проблеми виникають і на підприємствах, які безпосередньо не постраждали від обстрілів. Через ускладнення морського експорту Південний гірничо-збагачувальний комбінат призупинив видобуток. Інші криворізькі ГЗК «Метінвесту», за прогнозами, у серпні можуть скоротити обсяги виробництва приблизно на 30% порівняно із середнім показником 2025 року.

Для українського ГМК морські порти мають критичне значення через структуру експорту. За даними GMK Center, через Чорне море раніше проходило близько половини експорту залізної руди, близько 95% чавуну та приблизно 50% сталевої продукції.

Перенаправити такі обсяги через залізницю та європейські порти повною мірою неможливо. Сухопутні маршрути мають обмежену пропускну спроможність, а їхня вартість значно вища.

Особливо гостро ця проблема позначається на масових вантажах, зокрема залізній руді. Додаткові транспортні витрати можуть зробити її експорт економічно невигідним.

Водночас із серпня вантажні тарифи «Укрзалізниці» зросли на 30%. За оцінкою «Метінвесту», через переорієнтацію на сухопутні маршрути частка залізничної логістики у собівартості металургійної продукції вже збільшилася у 2–3 рази.

Додатковим викликом для українських виробників є торговельні обмеження ЄС. Нові квоти зменшили потенційні обсяги експорту української сталі приблизно на 60% порівняно з фактичними показниками 2025 року.

Ще одним фактором є механізм CBAM. Потенційні витрати, пов’язані з його застосуванням, оцінюються приблизно у €50–100 на тонну сталі, що додатково погіршує конкурентоспроможність української продукції на європейському ринку.

Проблеми з портами впливають не лише на експорт, а й на постачання сировини для самих металургійних підприємств. Після втрати Україною вугільної бази Покровська близько 80% коксівного вугілля імпортували морським шляхом.

Перенаправлення цих вантажів через європейські порти та залізницю може приблизно вдвічі збільшити логістичні витрати. У результаті кінцева ціна імпортованого вугілля може зрости приблизно на 15%.

Таким чином, українська металургія одночасно стикається зі скороченням виробничих можливостей через російські атаки, дорожчою логістикою через проблеми з морськими маршрутами та обмеженням доступу до європейського ринку.

Представники галузі серед першочергових заходів називають відновлення безпечної роботи чорноморських портів, перегляд тарифів на вантажні перевезення залізницею, пом’якшення умов застосування CBAM для України та розширення квот на українську металургійну продукцію в ЄС.

Також галузь потребує компенсації частини витрат на альтернативну логістику та державної підтримки відновлення великих промислових підприємств.

Металургія залишається важливим джерелом бюджетних надходжень. За останні п’ять років найбільші металургійні підприємства сплатили понад 200 млрд грн податків і зборів, що еквівалентно приблизно $6,2 млрд.

Лише у 2024 році чотири найбільші металургійні компанії забезпечили 1,6% усіх податкових надходжень до бюджетів різних рівнів. Подальше зростання тарифів державних монополій, зокрема на вантажні перевезення «Укрзалізницею», у поєднанні з проблемами морського експорту може призвести не лише до скорочення виробництва, а й до зменшення доходів державного бюджету.

Раніше ми писали, що Україна може залишитися без металургії вже навесні, якщо уряд терміново не почне діяти.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа