Законопроєкт про деанонімізацію власників Telegram-каналів та інших платформ спільного доступу до інформації не містить реальних механізмів примусу, а лише декларативні норми: якщо платформа не розкриє структуру власності та контактну особу для Нацради, її заблокують у держорганах, що практично не вплине на анонімні канали.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» розповів експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун.

Він пояснив, що законопроєкт про деанонімізацію користувачів соціальних мереж не стосується лише Telegram, а поширюється на всі платформи з публікацією контенту, включно з YouTube, Instagram, Facebook і TikTok. Закон передбачає обов’язок платформ розкрити структуру власності та контактну особу для комунікації з регулятором, а у разі невиконання — заборону використання у державних органах.

«Я вивчив усі ці вісім сторінок і там немає механізмів реалізації. Якщо платформа не розкриє структуру власності та контактну особу, з якою можна комунікувати Нацраді, то така соцмережа буде заборонена для використання в державних органах», — пояснив Корсун.

Експерт наголосив, що заборона використання месенджерів у держструктурах не вирішує проблему анонімних каналів, оскільки більшість їхніх підписників не є державними службовцями.

Корсун підкреслив, що повне технічне блокування платформ, таких як Telegram, є надзвичайно складним завданням, яке не вдалося реалізувати навіть країнам із потужним апаратом кіберконтролю.

«Якщо ми говоримо про технічне блокування, то це дійсно дуже складна процедура, і в Україні немає сучасних засобів для її реалізації. Навіть Росія та Роскомнадзор не змогли побороти Telegram, хоча два роки намагалися його блокувати. Зрештою домовилися, натиснули на Дурова. В Україні немає і близько таких можливостей, тому заблокувати Telegram можна лише точково, але глобально це нічого не змінить», — зазначив фахівець.

Він також наголосив, що реальним способом обмежити вплив Telegram на безпеку держави є скорочення користувачів у держструктурах через укази Кабміну та президента, а також широка роз’яснювальна кампанія та застосування санкцій до порушників.

«Зменшити кількість користувачів Telegram в Україні — це задача цілком реальна. Кабмін і президент видають укази та розпорядження про заборону використання Telegram в держструктурах як офіційного каналу комунікацій. Це одразу скорочує користувачів на 20-30%. Також Telegram можна внести до санкційних списків, як було з ВКонтакте і Однокласники у 2015 році», — зазначив Корсун.

«Апостроф» повідомляв, Верховна Рада України у четвер, 12 березня, розгляне законопроєкт про деанонімізацію користувачів у месенджері Telegram.

У четвер, 12 березня, у роботі месенджера Telegram стався масовий технічний збій. Користувачі повідомляють про труднощі з доступом до сервісу, відправкою повідомлень та проблеми із завантаженням медіафайлів.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа