Присутність російської агентури в Європі та США створює реальну загрозу фальсифікацій та інформаційних вкидів під час можливих виборів в Україні. Україна вже зараз детально вивчає досвід Молдова та Румунія, які зіткнулися з подібним тиском під час своїх виборчих кампаній.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» розповів директор Українського парламентського інституту Ігор Когут.

Експерт наголосив, що організація виборів для мільйонів біженців — це комплексна проблема, яка виходить далеко за межі пошуку приміщень для дільниць. Вона охоплює питання безпеки, інформування та протидії зовнішнім впливам. Одним із головних викликів є участь українців, які перебувають за кордоном — а це близько 8 мільйонів виборців.

Проблема полягає не лише в організації самого голосування, зокрема пошуку безпечних приміщень і забезпеченні доступу, а й у належному інформуванні людей про процедури, кандидатів і політичні програми. За словами Когута, цей аспект може бути навіть складнішим, ніж технічна організація виборів.

«Виклики надзвичайно великі. Вони не пов’язані виключно з питанням голосування. Складна проблема голосування, тому що знайти приміщення для того, щоб провести голосування, забезпечити безпеку цих приміщень, дати можливість як можна більшій кількості виборців здійснити своє виборче волевиявлення — це політична проблема. Але є інша низка проблем. Це інформування виборців, в тому числі про саму процедуру голосування, про усі політичні чи інші платформи, про кандидатів і таке подібне. Це, можливо, чи не менше виклик, ніж саме голосування», — пояснив Когут.

Він повідомив, що електронне голосування наразі не розглядається як основне. Базова модель — це традиційне голосування на виборчих дільницях, зокрема при посольствах і консульствах. Водночас їхня кількість є недостатньою для охоплення мільйонів виборців за кордоном, особливо в країнах ЄС. Обговорюються також альтернативи — голосування поштою або розширення термінів голосування, але ці ідеї мають як прихильників, так і критиків.

Однак присутність російської агентури в Європі та США створює реальну загрозу фальсифікацій та інформаційних вкидів. Україна вже зараз детально вивчає досвід Молдови та Румунії, які зіткнулися з подібним тиском під час своїх виборчих кампаній.

«Тут є велика проблема з тим, щоб насправді убезпечити від маніпуляцій. Це проблема, котра стала у Молдові, Румунії. Наразі вивчається цей досвід додавання інформації, фальсифікацій, фіктивного впливу на вибори. Що можна брати нам з цього досвіду і як вдалося всім країнам уникнути цього шкідливого впливу Росії? Це соціальні мережі, це моніторинг, це критичний розгляд всієї інформації. Це державна безпекова політика, цифрова політика, котра може моніторити всі ці засоби просування таких наративів», — зауважив він.

Він зазначив, що наразі в Україні існує так звана «демократична кома», коли через відсутність виборів неможливо оновити владу, а парламент і уряд не знаходять спільної мови. За його словами, ключовим завданням є об’єднання всіх гілок влади та суспільства навколо двох пріоритетів: перемоги у війні та європейської інтеграції.

«Це ключова проблема цієї коми, я називаю це не криза, це така демократична кома. Уряд сьогодні представляє практично не парламент, як це має бути в нормальних конституційних рамках, а уряд сьогодні представляє президента. Уряд робить всі симпатичні справи під кешбеки, красиві звіти, тощо, а всі складні рішення делегуються парламентом. І парламент бунтує. Парламент бунтує, тому що це насправді не нормально. Відповідальність за всі симпатичні і несимпатичні рішення, особливо в такій ситуації, мають нести всі. Поки не з’явиться порозуміння з приводу цієї відповідальності, доти в нас буде не належним чином врегульована ця криза», — підкреслив він.

Експерт зазначив, що нинішні проблеми частково беруть початок ще з 2019 року — з формування парламенту та уряду, коли багато депутатів не мали достатнього політичного досвіду, але прагнули швидких реформ. Реальність виявилася складнішою, адже парламентська робота вимагає процедурності, компромісів і відповідальності.

Сьогодні ж додатковою проблемою є дисбаланс відповідальності: уряд, за словами Когута, більше орієнтований на президента, тоді як складні рішення перекладаються на парламент. Це викликає спротив серед депутатів і ускладнює ухвалення рішень.

«Ключове питання зараз — об’єднати парламент, уряд і громадянське суспільство навколо двох питань: це наша оборона, безпека і перемога у війні. Друге питання — це наша перемога у євроінтеграційному процесі, це критично важливо. У цій всій політичній комі, ми бачимо все ж таки намагання парламенту відвоювати свою суб’єктність. Пізно. Тому що це треба було робити завжди і постійно. І уряд має бути урядом парламенту, урядом народу, а не урядом, котрий представляє інтереси виключно президента», — резюмував Когут.

«Апостроф» повідомляв, що результати соціологічного дослідження компанії Socis, проведеного 12-18 березня показали, що ідею проведення виборів в Україні підтримують понад 40 відсотків українців.

Відповідно до результатів опитування, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, лише 12% українців (10-12% протягом 2025 року) вважають, що вибори потрібно проводити навіть до завершення бойових дій.

Верховна Рада України опинилася у стані глибокої внутрішньої кризи, що ставить під загрозу ухвалення критично важливих рішень, зокрема виконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом. Виснаження депутатського корпусу, розпад монобільшості та численні кримінальні провадження проти парламентарів призвели до фактичного блокування законодавчого процесу. Водночас конституційні обмеження під час воєнного стану унеможливлюють перезавантаження влади через вибори.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа