The Telegraph: Україна випередила країни НАТО у створенні сучасної оборонної екосистеми

Український оборонно-промисловий комплекс демонструє безпрецедентні темпи розвитку. Лише у травні Міністерство оборони допустило до експлуатації 175 нових зразків озброєння та військової техніки, причому близько 93% із них були створені українськими розробниками.
Про це йдеться у матеріалі The Telegraph, автори якого зазначають, що швидкість розвитку військових технологій в Україні вже перевищує темпи багатьох держав НАТО.
Для порівняння, упродовж 2024 року Німеччина сертифікувала менше двох десятків нових військових систем, тоді як у США на озброєння щороку приймають лише кілька нових платформ, а процес їх закупівлі може тривати до десяти років. В Україні ж нові зразки техніки та озброєння проходять необхідні процедури значно швидше.
Продовження після реклами
Експерти наголошують, що фундамент нинішнього оборонного прориву було закладено ще після 2014 року. Саме тоді Україна почала активно залучати приватний сектор до розробки військових рішень і створювати власну технологічну базу.
На думку дослідника Chatham House Кіра Джайлза, повномасштабна війна лише прискорила вже існуючі процеси. Головною перевагою стала здатність оперативно ухвалювати рішення та швидко впроваджувати інновації без надмірної бюрократії.
Суттєву роль у розвитку оборонних технологій відіграють такі ініціативи, як платформа Brave1, яка допомагає військовим підрозділам напряму взаємодіяти з виробниками та впроваджувати найбільш ефективні розробки.
Продовження після реклами
Серед сучасних українських рішень — ударні безпілотники зі штучним інтелектом, далекобійні дрони, наземні роботизовані комплекси, а також власні ракетні програми.
Зокрема, компанія The Fourth Law створила безпілотник «Лупиніс-10-TFL-1», який на завершальному етапі польоту може самостійно знаходити та уражати ціль навіть в умовах потужного радіоелектронного придушення.
Також Україна активно розвиває далекобійні ударні БПЛА. Одним із таких зразків є дрон «Сичень», здатний доставляти бойову частину вагою до 40 кілограмів на відстань до 1400 кілометрів.
Окремий напрямок — наземна робототехніка. Роботизовані комплекси вже виконують розвідувальні завдання, допомагають евакуйовувати поранених, доставляють спорядження та можуть використовуватися для мінування позицій противника.
За словами виконавчого директора Українського центру безпеки та співпраці Дмитра Жмайла, розвиток таких технологій дозволяє зберігати життя військовослужбовців і мінімізувати втрати особового складу на найнебезпечніших ділянках фронту.
Паралельно Україна розвиває власну ракетну програму. Серед перспективних розробок називають балістичні та крилаті ракети різної дальності, частина з яких уже проходить випробування або використовується для ударів по цілях далеко за лінією фронту.
Аналітики звертають увагу, що українська модель оборонного виробництва суттєво відрізняється від російської. Якщо Росія робить ставку на великі державні підприємства та централізоване виробництво, то Україна використовує мережу десятків приватних компаній, які конкурують між собою та швидко впроваджують нові рішення.
На думку експертів, саме така гнучкість стала однією з причин стрімкого розвитку українських військових технологій. Крім того, співпраця з західними партнерами поступово перетворюється на двосторонній обмін досвідом, де українські напрацювання дедалі частіше стають прикладом для інших держав.
Фахівці переконані, що накопичений Україною досвід у сфері оборонних інновацій матиме важливе значення не лише для перебігу війни, а й для майбутньої системи безпеки всієї Європи.
У ніч на 9 червня українські підрозділи безпілотних систем завдали серії ударів по об’єктах енергетичної та військової інфраструктури на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму.
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

