Фізики навчилися керувати інфрачервоним світлом, скручуючи два шари напівпровідника
Дослідники з Південної Кореї показали, що кут повороту між двома атомарно тонкими шарами визначає колір і поляризацію випромінювання.

Група під керівництвом професора Чон Йон Кіма (Jeongyong Kim) з кафедри енергетичної науки розробила технологію, яка дає змогу повністю керувати довжиною хвилі та поляризацією інфрачервоного світла, просто складаючи й скручуючи два атомарно тонкі шари напівпровідника. Результати опубліковані в журналі ACS Nano, повідомляє Phys.org.
Коли світло потрапляє на напівпровідник, негативно заряджені електрони та позитивно заряджені дірки, тобто порожні місця, що залишаються після їхнього відходу, з'єднуються в зв'язаний стан. Таку пару називають екситоном. Якщо скласти два атомарно тонкі шари, електрон і дірка можуть опинитися в різних шарах, і тоді утворюється міжшаровий екситон. Такі екситони живуть у десятки разів довше за звичайні й легше піддаються керуванню зовнішньою напругою, тому їх вважають перспективною основою для малопотужної оптоелектроніки та квантових обчислень.
У звичайних двовимірних напівпровідниках міжшарові екситони випромінювали світло лише під певними кутами, наприклад 0° і 60°, і без поляризації, бо структура там ізотропна. Команда взяла анізотропні матеріали дисульфід ренію (ReS₂) і диселенід ренію (ReSe₂), оптичні властивості яких залежать від орієнтації кристала. Скручуючи шари під кутами від 1° до 88°, дослідники отримали муарову структуру, схожу на візерунок від накладання двох сіток. На ній міжшарові екситони стабільно випромінювали в інфрачервоному діапазоні практично за будь-якого кута скручування.
Змінюючи кут і кількість шарів, команда отримала діапазон перебудови енергії приблизно 100 меВ. За словами дослідників, це більше, ніж у попередніх роботах із двовимірних напівпровідників. У багатошарових зразках яскравість випромінювання зросла до десяти разів, а напрям поляризації світла теж можна було змінювати.
«Ми перші показали, що довжиною хвилі та поляризацією інфрачервоного світла на міжшарових екситонах можна керувати одночасно, просто скручуючи атомарно тонкі шари напівпровідника», сказав Кім. За його словами, технологія знімає обмеження наявних двовимірних матеріалів і відкриває шлях до інфрачервоних випромінювачів із керованою поляризацією та чутливих до кута фотодетекторів. Серед можливих застосувань він назвав лідарні сенсори для автономних автомобілів, камери нічного бачення та біосенсори.
Джерела
- Phys.org: Scientists discover twist-tunable interlayer excitons in atomically thin anisotropic semiconductors
Фото: Ayaz khan, Pexels (Pexels License)