Дослідження: три дні підписки на незнайомий Instagram-профіль зменшують упередження
Польовий експеримент у Німеччині показав, що короткий контакт у соцмережі змінює ставлення не лише до тієї групи, яку представляв профіль.

Дослідницька група з Потсдамського університету провела польовий експеримент, щоб перевірити, чи здатен контакт у соцмережах зменшувати упередження. Результати опублікував Journal of the Association for Information Systems. Учасники, які три дні стежили за незнайомим профілем в Instagram, після цього оцінювали як тепліших і доброзичливіших людей турецького та арабського походження в Німеччині.
Автори роботи, Георг Воронін і Штефан Штігліц з кафедри бізнес-інформатики та цифрової трансформації Потсдамського університету, разом з Ольгою Абрамовою з Люнебурзького університету і Чі-Ві Таном з Гонконзького політехнічного університету спиралися на гіпотезу контакту. Це поняття із соціальної психології означає, що взаємодія між представниками різних груп зменшує упередження. У звичайному житті таким зустрічам часто заважають побутові обставини або небажання спілкуватися з незнайомою групою.
Для експерименту створили чотири вигадані профілі в Instagram: два з німецькими іменами і два з арабськими чи турецькими. 218 німецьких користувачів Instagram випадково розподілили на підписку на один із профілів, який протягом трьох днів публікував нейтральні побутові фото, зокрема фасади будівель і парки. Потім учасники заповнили анкету.
Після такого контакту учасники вважали людей турецького та арабського походження в Німеччині теплішими й компетентнішими. Вони також рідше були готові поводитися негативно щодо цих груп і частіше готові їх підтримати. Ефект поширився й на групу, яка в контакті не брала участі: учасники рідше були готові негативно поводитися з людьми LGBTQIA+. Це явище називають ефектом перенесення, і досі його переважно фіксували в дослідженнях живого контакту.
Наскільки надійні результати
Дослідники застерігають від поспішних висновків. Виміряні ефекти були малими або помірними, порівнянними за величиною з описаними для прямого контакту віч-на-віч. До того ж висновки базуються на відповідях на анкету, а не на реальній поведінці людей. Незрозуміло й те, чи зберігаються зміни довше, ніж тривав експеримент.
«Наші дані чітко показують, що соцмережі можуть зменшувати упередження. Цікаво, чому функції, які могли б це забезпечити, досі майже не використовують», сказав Воронін. Штігліц додав, що дискусії про законодавство на кшталт Digital Services Act не мають зосереджуватися лише на боротьбі з негативними сторонами соцмереж, як-от мова ворожнечі й поляризація: «Якщо цифрові простори проєктувати відповідально, ці платформи мають і значною мірою невикористаний потенціал для зміцнення соціальної згуртованості».
Джерела
- Phys.org: Can Instagram reduce prejudice? Study reveals the potential and limits of social media contact
Фото: Brian Ramirez, Pexels (Pexels License)