Світлове забруднення змінює екосистеми: вчені запропонували чотири кроки для захисту
Штучне нічне освітлення пригнічує мелатонін у хребетних у середньому на 36% і зміщує сезонні ритми рослин, з'ясували дослідники.
За останні десять років нічне небо яскравішало в середньому майже на 10% щороку, і до 2052 року світлове забруднення охопить половину суходолу Землі. Міжнародна група дослідників за участі Лейбніцького інституту прісноводної екології та внутрішнього рибальства (IGB) опублікувала в журналі Nature Reviews Biodiversity оглядову статтю, де узагальнила наслідки штучного нічного освітлення для організмів на суходолі й у воді та запропонувала конкретні кроки для зменшення шкоди.
Світлове забруднення впливає на біологічні процеси на всіх рівнях, від генів до цілих екосистем. "Цикл світла й темряви є одним із найстабільніших сигналів середовища протягом усієї еволюції. Тому зміна цього сигналу через світлове забруднення має далекосяжні наслідки для біорізноманіття", пояснив провідний автор статті доктор Ештон Дікерсон. Наприклад, вироблення мелатоніну в усіх групах хребетних (птахи, ссавці, земноводні, плазуни й риби) пригнічується світлом у середньому на 36%.
Рослини також реагують: міські дерева розпускають бруньки раніше й скидають листя пізніше. Світлове забруднення подовжує міський вегетаційний період сильніше, ніж температура повітря, особливо наприкінці сезону. Змінюється й просторовий розподіл тварин. Нічні комахи скупчуються біля ліхтарів, приваблюючи хижаків, зокрема павуків. Хижі рифи риби концентруються навколо освітлених коралів. Водночас пуми уникають яскраво освітлених місць, перелітні птахи змінюють маршрути, а вугри огинають підсвічені мости.
"У сукупності ці реакції призводять до перерозподілу видів у гарячі точки скупчення й альтернативні середовища. У результаті формуються нові угруповання, які не мають історичних аналогів", зазначив співавтор статті доктор Франц Гьолькер, керівник дослідницької групи "Світлове забруднення та екофізіологія" в IGB.
Щоб зменшити шкоду, автори пропонують чотирирівневий ієрархічний підхід. Перший рівень: повністю прибрати джерела світла, якщо для них немає обґрунтованої потреби. Другий: просторово обмежити світло за допомогою спеціальної оптики чи екранування та зменшити світловий потік затемненням. Третій: запровадити часові обмеження, наприклад таймери й датчики руху. Четвертий: скоригувати спектр випромінювання. Доктор Андреас Єхов, професор Бранденбурзького університету прикладних наук і співавтор дослідження, додав, що законодавці могли б запровадити науково обґрунтовані норми викидів світла для конкретних типів освітлення, що дозволило б виробникам і дизайнерам зменшувати забруднення ще до встановлення світильників.
Деякі країни вже визнають світлове забруднення загрозою для біорізноманіття. У 2024 році "Конвенція про мігруючі види" ухвалила міжнародні рекомендації, Австралія запровадила національні правила у 2023-му, а Німеччина ухвалила "Закон про захист комах" ще у 2021 році. Дослідники також пропонують створювати "темні коридори" для з'єднання важливих біотопів, що доповнює наявні програми на кшталт Natura 2000.
Джерела
- Phys.org: Mitigating the ecological consequences of light pollution
Фото: Kollinger, Pixabay (Pixabay Content License)