В Україні знов обговорюють можливість поновлення повітряних пасажирських перевезень, які були припинені одразу після початку російського вторгнення. В минулі роки також велися дискусії на цю тему, але цивільні літаки як не літали, так і не літають. 
«Апостроф» розбирався, чи є наразі можливість відкрити хоча б частково український повітряний простір, які проблеми треба вирішити, щоб це зробити, і з яких аеропортів найбільш реалістично запустити авіарейси. 
Міністерство розвитку громад та територій утворило спеціальну робочу групу з питань поновлення функціонування аеропортів в Україні, польоти з яких були припинені з початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року.

Продовження після реклами

«Робоча група щодо підготовки до відновлення функціонування аеропортів України утворена з метою розроблення пропозицій для керівництва Мінрозвитку щодо вжиття заходів з відновлення польотів цивільної авіації у повітряному просторі України та захисту критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації», – йдеться у наказі відомства, текст якого опубліковано на його сайті. 

Головою робочої групи призначили заступника міністра розвитку громад та територій Сергія Деркача. 
До складу робочої групи увійшли представники Державної авіаційної служби, держпідприємства обслуговування повітряного руху України («Украероруху»), Міністерства оборони, інших органів центральної влади, а також керівники аеропортів «Бориспіль» Олексій Дубревський,  «Київ» Володимир Кудак (за згодою) та «Львів» Тетяна Романовська.

Продовження після реклами

Тож, керівництво України розглядає можливість поновлення польотів у повітряному просторі країни, які, як зазначалось вище, були припинені з першого ж дня великої війни. Виходячи зі складу робочої групи, можна припустити, що польоти хочуть поновити з Києва та Львова. 
Польоти під час війни 
Варто зазначити, що це вже як мінімум третя спроба відновити роботу аеропортів та, відповідно, польоти цивільної авіації у повітряному просторі України – у грудні 2023 року про такі наміри заявив тодішній секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов (з тим, щоб розпочати польоти на початку 2024 року), знов ця тема піднімалася наприкінці 2024 року (відповідно, щоб відкрити українське небо з січня 2025 року). 
Але обидві спроби, якщо їх взагалі так можна назвати, ні до чого не призвели. 
І ось знов починаються якісь рухи. 
Чи щось змінилося у порівнянні з 2024 та 2025 роками? Чи у нас з’явилося якесь вундерваффе, здатне повністю захистити небо й забезпечити 100%-й захист людей, літаків, будівель та обладнання повітряних гаваней? Чи ми чогось не знаємо, і кінець війни вже не за горами, і влада хоче заздалегідь підготуватися до відкриття українського неба? Адже, як відомо, міжнародні перевізники неодноразово заявляли, що відновлять роботу в Україні, як тільки це буде безпечно. 

«На мою думку, це (створення робочої групи) більше створено для координації. Новина позитивна, і вона наче робить крок до мирного життя. Але який він, той крок, поки невідомо», – сказав у розмові з «Апострофом» колишній в.о. міністра транспорту та зв’язку України Василь Шевченко. 

За словами авіаційного експерта Богдана Долінце, робоча група має вирішити дві ключові речі – по-перше, проаналізувати стан безпеки польотів і з’ясувати, чи є на сьогоднішній день блокуючі чинники для повного чи часткового відкриття нашого авіаційного простору, по-друге, – розробити й забезпечити заходи, пов’язані з підвищенням безпеки польотів.

«Чи стане діяльність цієї групи початком відновлення чи часткового відновлення авіаперевезень, на сьогоднішній день залишається питанням відкритим, – сказав Долінце у коментарі виданню. – Ми бачимо, що попередні спроби, на жаль, не були успішними. Але рік тому, навесні 2025 року, були прийняті зміни до законодавства, які передбачили механізми та інструменти для реалізації можливості виконання польотів, отримання дозволів в умовах воєнного стану». 

Без страхування не полетить 
Безпека є ключовим, але не єдиним фактором на користь поновлення польотів.

«Як тоді, так, напевно, й зараз, найбільшим викликом і обмежувачем відновлення перевезень залишається питання авіаційного страхування, і без нього авіаперевезення відновити буде неможливо», – пояснює Богдан Долінце.  

Питання страхування було також вирішальним у налагодженні транспортування вантажів через чорноморські порти України. Нагадаємо, певний час діяла так звана «зернова угода», яка більш-менш гарантувала безпеку суден, що курсували Чорним морем до українських портів та з них, проте влітку 2023 року Росія вийшла з угоди. Втім, перевезення продовжуються до цього дня. 

«Там вдалось без шаленого зростання (вартості) страхування відновити процеси, – каже Василь Шевченко. – Тоді ж опрацьовували питання, чи можливо застрахувати таким чином літаки навіть безвідносно того, де буде забезпечення цих польотів. І виявилось, що це – шалені кошти, лунали суми на мільярди, які абсолютно непідйомні».

Продовження після реклами

За словами експерта, на відміну від морських вантажних перевезень, пасажирські авіаперевезення – це конкурентний ринок, і, якщо політ в Україну коштуватиме, приміром, $1000, а у Польщу — десь $200–300, то люди все одно літатимуть до Польщі.

«Теоретично, це все можна було б відновлювати, якби було знайдено рішення, яку авіацію використовувати – якби у нас були авіакомпанії державної форми власності, які держава ризикувала б використовувати, тому що ризики західних авіакомпаній не покриваються можливими втратами, а, якщо б покривались, то якою була б вартість квитка?», – резюмує Василь Шевченко. 

(Не)законна ціль агресора 
Безумовно, без вирішення питання безпеки жодні польоти поновити неможливо. Адже хто наважиться на подорож, що нагадує російську рулетку — чи влучить, чи не влучить російський дрон чи російська ракета у літак, у повітрі або на злітно-посадковій смузі, або це відбудеться десь у терміналі аеропорту. 
З іншого боку, Ізраїль, який роками живе під загрозою ракетних обстрілів, не закриває повністю свій повітряний простір.
До речі, країна-агресорка, хоча ще у 2022 році закрила деякі свої аеропорти переважно на півдні та неподалік від кордону з Україною, більшу частину часу залишає відкритими повітряні гавані, які обслуговують Москву, хоча й призупиняє їх роботу під час повітряних тривог. 
Та й країни Перської затоки теж не поспішають повністю закрити своє небо через повітряні атаки Ірану. 
Тож, можливо, й Україні вже час поновлювати роботу аеропортів? 
Принаймні у Києві та Львові. 
Ці два міста дійсно виглядають найбільш безпечними серед міжнародних транспортних вузлів країни. 
До речі, якщо говорити про столицю, то розглядати треба поки що тільки аеропорт «Бориспіль». 
За словами Василя Шевченка, аеропорт «Київ» («Жуляни») наразі не готовий до роботи. 

«І сенсу його (зараз) зовсім відновлювати також немає, бо не виключаються десантні операції. Аеропорт у місті – це найбільша небезпека», – додав він. 

І вічне запитання — «Бориспіль» чи «Львів»? 

«Більш реально – це все ж таки «Львів», але як тільки починаються розмови, у Львів щось прилітає», – каже Василь Шевченко.

Але й «Бориспіль», схоже, теж не варіант. Час підльоту балістики, особливо з Брянська, — всього декілька хвилин. Наші бійці призвичаїлися збивати такі ракети, але, на жаль, бувають і прильоти. Чи готові ми ризикувати?
Тим більше, що ми маємо справу з дуже підступним ворогом (хоча непідступний — це вже й не ворог). 

«Як на мене, перспектива (поновлення польотів) зараз не покращується, а навпаки погіршується, – каже Василь Шевченко. – Вони запускають по 500 дронів, запускають ракети, і будуть робити все, що націлене не на збройні сили, а на мирну інфраструктуру. Їхнє завдання – терор, і тому ніхто не має сумнівів, що вони будуть полювати й за літаками».

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

Поділитись публікацією: