Якщо людина не стежить пильно за футболом, то може подумати, що в нашій країні з цією грою все не так погано. Збірна вийшла в чвертьфінал Євро-2020, український клуб недавно грав у півфіналі Ліги Європи, наші гранди регулярно виступають у груповому етапі ЛЧ. Навіть цілий Металіст повертається!

Але якщо копнути глибше і починати вникати в усі процеси в нашому футболі, то стає дуже сумно. Такого хаосу і безладу в Європі ще потрібно пошукати, і не факт, що вийде знайти.

Новий сезон української Суперліги (ні, не Прем’єр-ліги, а саме Суперліги) стартує вже 25 липня, тобто через два тижні. Наше мудре футбольне керівництво вирішило, що з цього року в найсильнішій лізі країни знову повинні грати 16 команд, але … склад учасників ліги до сих пір остаточно не затверджений.

Уже за старою-доброю українською традицією як мінімум один клуб після завершення сезону припиняє своє існування або ж просто припиняє діяльність. На цей раз жертвою став донецький Олімпік. Команда, яка не так давно фінішувала на четвертому місці і грала в єврокубках, на новий сезон не заявляється. І до сих пір керівництво нашої Суперліги не оголосило ім’я клубу, який займе місце Олімпіка.

Всі прекрасно розуміють, що з імовірністю в 99%, цим клубом буде Минай, який минулий сезон завершив на останньому місці. Власне кажучи, тому і називають УПЛ Суперлігою. Всі ж пам’ятають ідею Флорентіно Переса з лігою з топ-клубів, звідки просто не можна вилетіти. Ось і у нас так, тільки в місцевих масштабах. Існує ліга, але вилетіти з неї за спортивним принципом практично неможливо. Як правило, хтось з тих, хто фінішував вище, не заявляється на наступний сезон.

Просто поставте себе на місце керівництва київського Динамо. Згідно з жеребкуванням, в 1-му турі чемпіонату воно має відіграти саме проти Олімпіка. Але тепер клуб точно не може знати, на гру з яким опонентом йому готуватися. Не допоможе тут розуміння того, що потрібно грати з Минаєм, адже через «підвішену» ситуацію, коли клуб знаходився між двома лігами, в команді на контракті залишилося аж шість футболістів. Проти кого готуватися грати? Цирк.

В теорії замість Миная могла б зайти команда, яка фінішувала на четвертому місці в Першій лізі — МФК Миколаїв. Але там все ще веселіше. Через відсутність фінансування з боку міської влади, клуб просто взяв і понизився з Першої ліги в Другу. Далі в таблиці другого українського дивізіону йдуть Агробізнес Волочиськ і Альянс Липова Долина. Ніхто з них не виявляв бажання заявитися в нашу Суперлігу.

Про те, що Олімпік може не заявитися на сезон-2021/22 було зрозуміло ще по ходу минулого кампанії. Все почалося з того, що президент клубу Владислав Гельзін заявився на флеш-інтерв’ю тоді ще головного тренера команди Юрія Калитвинцева після матчу проти Шахтаря (0:1). Функціонер обматюкав арбітрів матчу, главу комітету арбітрів УАФ Лучано Лучі та експертів телеканалів Футбол 1/2/3. По справі обматюкав. Але палицю явно перегнув. Перед цим Гельзін ще і заявився в суддівську кімнату, де в тому ж стилі поспілкувався з арбітрами.

Після цього між УАФ і Гельзіним почалася справжня війна. У хід пішли навіть скріни з робочого чату українських арбітрів в Telegram, де Лучі нешанобливо висловлювався не тільки про президентів та футболістів, а й про нашу країну в цілому.
Подібна важка артилерія не допомогла. Лучі залишився псувати наш футбол, а Гельзіна відсторонили від футбольної діяльності на п’ять років. Гельзін міг би передати справи комусь іншому і фінансувати клуб далі, але вирішив, що гра не варта свічок. Можливо, в майбутньому Олімпік знову гратиме на професійному рівні. Але навряд чи це станеться в наступному сезоні.

Найпарадоксальніше тут в тому, що раніше Олімпік був оштрафований за те, що молодіжна команда клубу регулярно брала участь в договірних матчах. Швидше за все, клуб не обмежувався молодіжкою, а промишляв подібними справами на рівні головної команди, але довести це не вдалося. Тобто за договорняки клуб просто покарали фінансово і дискваліфікували молодіжну команду, а через мати на адресу УАФ в прямому ефірі президента усунули на п’ять років. Здоровий глузд? Його тут шукати марно.

І випадок з Минаєм, який повинен вилетіти, але не вилетів, вже не перший в історії нашого футболу.

Наприклад, те ж саме було, коли в стикових матчах за право грати в УПЛ Чорноморець програв ФК Полтава, але клуб з Першої ліги вирішив не підніматися в еліту, а потім і припинив існування в принципі. В результаті Чорноморець залишився в найсильнішій лізі, але вже через рік все ж вилетів.

А найгірше тут те, що якщо якісь клуби вилітали з нашої Суперліги, то пропадали з футбольної карти України. Металіст, Дніпро, Сталь Кам’янське, Арсенал Київ, Металург Запоріжжя, Кривбас, Карпати, Говерла — клуби, які після вильоту / зняття з УПЛ не грали в Першій лізі. Вони або ставали банкрутами, або заявлялися в Другу лігу і ставали банкрутами потім.

Зірка після вильоту з УПЛ все ж залишилася в Першій лізі, але вже на наступний рік припинила існування.

Без проблем з фінансуванням переважна більшість цих команд і далі б грала в УПЛ. Але виходить так, що у нас практично кожен рік один або два клуби найсильнішої ліги кудись зникають.

Головна проблема полягає в тому, що абсолютно всі українські клуби функціонують неправильно. У них немає адекватного менеджменту, ради директорів, спонсорів, інвесторів, якісного маркетингу. Вся суть існування полягає в одній людині, який володіє клубом. Існував би до цих пір Інгулець, якби під час недавнього вибуху Олександр Поворознюк не відбутися легким переляком? Ні, з мапи України зник би ще один клуб. Те ж саме стосується всіх інших агроклубів, які існують виключно для своїх цілей. У випадку з Минаєм грошей контрабандних. І ніхто не знає, коли комусь із них іграшка просто набридне.

Але замість того, щоб розібратися з проблемою зникнення клубів, УАФ запускає цілу програму з розвитку жіночого футболу. Ні, вони не зобов’язали клуби розвивати жіночий футбол на рівні академій, давати дівчаткам можливість розвиватися на хороших базах і полях. Вони просто зобов’язали кожен професійний клуб мати у себе на балансі жіночу команду. І цю умову обов’язково виконати до 2024 року. Де брати футболісток? Ваші проблеми, десь беріть. Для умовних Шахтаря або Динамо це не стане проблемою, але що робити менш багатим? Кривбас, наприклад, уклав співпрацю з нікопольським клубом Ніка, зайнявши його місце в Суперлізі, а сама Ніка вирушила в Першу. Само собою, майже всі футболістки Ніки гратимуть за Кривбас. Таким же шляхом пішли Металіст і Житлобуд-1. Але ці два клуби зараз знаходяться на хорошому фінансовому забезпеченні. Для інших жіноча команда на балансі стане додатковою тягарем в зарплатній відомості. І звідки прийде розвиток, якщо футболістки ті ж, але просто будуть бігати під більш відомими емблемами?

І чим далі подібний цирк триватиме, тим сильніше буде падати інтерес до українського футболу. Навіщо спостерігати за всією цією профанацією, коли можна спокійно включити будь-яку топ-лігу або просто вибрати щось з іншої сфери? Рано чи пізно це набридне навіть найвідданішим фанатам. Але є таке відчуття, що навіть після цього в УАФ не задумалися над тим, що потрібно щось змінювати. Ці люди працюють не для нас з вами, а тільки заради власної вигоди і дешевого популізму.

Олександр Пупченко