У Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви в Києві проходить парастас за засновником УВО та ОУН, командиром Корпусу Січових Стрільців Євгеном Коновальцем.

Про це йдеться у фоторепортажі кореспондентки «Апострофа» Софії Лавської.

Днями на кладовищі Кросвейк у нідерландському Роттердамі провели процедуру ексгумації останків видатного діяча та полковника Євгена Коновальця. 

Повідомлялося, що репатрійовані останки Коновальця пройдуть комплекс сучасних наукових досліджень перед державним перепохованням.

13 серпня прах Коновальця доправили в Україну.

14 серпня, під час церемонії зустрічі праху, військові вшанували Коновальця з державними та військовими почестями. Участь у заході взяли представники Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця.

Очікується, що перепоховання Євгена Коновальця на Національному військовому меморіальному кладовищі відбудеться 16 серпня. Водночас поховання там планують як тимчасове — після завершення будівництва Пантеону національних героїв останки Коновальця мають перенести туди.

Про постать Коновальця

Полковник Євген Коновалець — один із найвизначніших українських державних, військових і політичних діячів XX століття, творець і перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), керівник Української військової організації (УВО) та полковник Армії УНР. Саме він став архітектором українського національно-визвольного підпілля та збройного спротиву після поразки Української революції 1917–1921 років.

Народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова в родині вчителів. Навчався на факультеті права Львівського університету, де активно займався громадсько-просвітницькою діяльністю.

У 1914 році був мобілізований до австро-угорської армії. У 1915 році під час боїв на Маківці потрапив до російського полону, де перебував у таборах для військовополонених і проводив пропагандистську роботу серед українців (вибрався з російського полону завдяки хаосу та амністії після Лютневої революції 1917 року, здійснивши успішну втечу разом із побратимами).

Після Лютневої революції 1917 року прибув до Києва, де став одним із організаторів та командиром Формації Січових Стрільців — однієї з найбільш дисциплінованих та боєздатних частин Армії УНР.

• Заснування УВО (1920 рік)

Після поразки регулярної армії УНР Коновалець не припинив боротьбу, а перевів її у підпілля, заснувавши Українську військову організацію для ведення партизанської та диверсійної діяльності проти окупантів.

• Об’єднання в ОУН (1929 рік)

На конгресі у Відні на початку 1929 року Коновалець зумів об’єднати розрізнені патріотичні та радикальні рухи в єдиний — Організацію українських націоналістів (ОУН), ставши її першим головою.

• Дипломатичний талант

Перебуваючи у вимушеній еміграції, він налагодив зв’язки з політичними колами європейських країн, створював пресові бюро ОУН за кордоном та формував осередки організації в США та Канаді.

Радянський режим на чолі зі Сталіним вважав Коновальця «загрозою номер 1» для стабільності радянської імперії через його здатність підняти масштабне повстання в Україні.

Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Нідерланди) внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Агент НКВС Павло Судоплатов увійшов у довіру до полковника під виглядом учасника підпілля та передав йому в кафе бомбу, замасковану під коробку цукерок.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа