КМІС: Більшість українців хочуть перезавантаження влади після війни, 67% очікують зміни Зеленського
Переважна більшість громадян України виступає за оновлення керівництва держави після завершення війни.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період із 7 травня до 3 червня 2026 року.
Соціологи окремо наголосили, що респонденти оцінювали саме поствоєнний період. За даними досліджень КМІС, наразі більшість українців стабільно висловлюється проти організації та проведення будь-яких виборів до завершення війни.
Продовження після реклами
Водночас запит на зміни у мирний час суттєво зріс у порівнянні з показниками трирічної давнини. Якщо раніше на перезавантаження центральної влади принаймні на одному з рівнів очікували 73% опитаних, то наразі цей показник досяг 88%. Зокрема, частка тих, хто прагне оновлення парламенту після війни, зросла з 69% до 83%, уряду — з 47% до 74%, а інституту президента — з 23% до 67%.

Бажання бачити нового голову держави після війни соціологи проаналізували у розрізі рівня чинної довіри до нього. Серед респондентів, які повністю довіряють президенту, за його зміну після війни виступає меншість — 33%. У групі тих, хто «скоріше довіряє», поствоєнного перезавантаження очікують уже 68%, а серед громадян, які не довіряють чинному лідеру, абсолютна більшість прагне змін.
Продовження після реклами
У КМІС зазначили, що ці цифри корелюють із квітневим дослідженням щодо майбутнього Володимира Зеленського. Тоді його перебування на посаді після війни підтримували 70% тих, хто повністю довіряє, 28% тих, хто «скоріше довіряє», і лише 1—2% з-поміж громадян, які не мають довіри.

Читайте також: Згідно з травневим опитуванням, 61% українців довіряють Зеленському, тоді як не довіряють йому 34%, а загальний баланс довіри-недовіри становить +27%.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснив, що наразі Зеленський зберігає довіру більшості та залишається легітимним керівником, а тези про його «нелегітимність» через відсутність виборів підтримує лише меншість населення, хоча це й створює ризики в інформаційній сфері. За словами соціолога, значна частина прихильників президента керується державницькою логікою, вважаючи за необхідне об’єднуватися навколо інституції під час екзистенційної війни з Росією.
«Тобто вони вважають, що президента є за що критикувати (і більш чутливо реагують на, наприклад, гіпотетичні порушення розподілу повноважень), але уникають безкомпромісної боротьби з ним, оскільки пріоритетом є вистояти у війні. Але ці ж люди вже після війни, у мирний час, хочуть бачити президентом когось з нової генерації лідерів», — додав керівник інституту.
Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах, підконтрольних уряду України. Загалом опитали 1000 повнолітніх громадян України.
За звичайних обставин формальна статистична похибка такої вибірки з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% — для показників, близьких до 25%, 2,5% — для показників, близьких до 10%, та 1,8% — для показників, близьких до 5%.
Як писав «Апостроф», що стосується політиків, то меру Харкова Ігорю Терехову довіряють 52% респондентів, не довіряють — 19%, а чистий баланс становить +32%. Міністр оборони Михайло Федоров має показник довіри 50%, недовіри — 21% (баланс +29%).
Серед діячів сфери оборони на першому місці — колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. Йому довіряють 73% громадян.
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

