У вівторок, 20 січня, Православна церква України за новоюліанським календарем вшановує преподобного Євфимія Великого — одного з засновників пустельного чернецтва, а також мучеників Інну, Пінну і Римму, які прийняли смерть за Христа в перші століття християнства.

«Апостроф» розповідає про духовний зміст цього дня, життєвий подвиг святих, а також про народні традиції й прикмети, пов’язані з датою.

Преподобний Євфимій Великий

Преподобний Євфимій Великий народився наприкінці IV століття в місті Мелітин у Вірменії в благочестивій християнській родині. Від юних років він прагнув тиші, молитви й духовного подвигу, а згодом прийняв чернечий постриг і вирушив у пустелі Палестини.

Оселившись у безлюдних місцях поблизу Йордану, Євфимій жив у суворому пості, постійній молитві та праці. Його духовна мудрість і дар прозорливості швидко стали відомими, і до нього почали приходити учні. Так навколо преподобного утворилася монастирська громада, що стала зразком чернечого життя для багатьох поколінь.

Преподобний Євфимій був не лише подвижником, а й великим учителем Церкви. Він твердо захищав православну віру під час богословських суперечок, зокрема в період поширення єресей, і навернув до істинної віри багатьох людей.

Святий прожив понад 90 років і відійшов до Господа у глибокій старості, залишивши після себе приклад смирення, любові та духовної сили. Його називають «великим» не за зовнішні заслуги, а за глибину віри й чистоту серця.

Мученики Інна, Пінна і Римма

Історія цих святих, які віддали життя за Христа, починається ще в часи апостольські – в ті дні, коли хрестити наших предків йшов із проповіддю святий апостол Андрій. Вони стали першими мучениками на землях нинішньої України, пам’ять яких Православна Церква згадує в ці дні.

Як розповідає святитель Димитрій Ростовський, автор-укладач знаменитих «Четьї-Міней», на київських пагорбах апостол Андрій, звертаючись до своїх учнів, сказав: «Вірте мені, що на цих горах засяє благодать Божа; велике місто буде тут, і Господь спорудить там багато церков і просвітить святим хрещенням всю Руську землю».

Святі мученики Інна, Пінна і Римма були тими учнями святого апостола Андрія, до яких він звертався. Родом вони походили з північної землі Великої Скіфії, тобто, це – ільменські слов’яни-русичі.

Інна, Пінна, Римма були охрещені апостолом Андрієм, рукопокладені у священників і спрямовані для укріплення віри й утвердження благочестя серед греків та інородців, котрі проживали у Босфорському царстві. Дорогою в Таврію (у Крим) вони скрізь проповідували християнську віру і хрестили народ.

Вони розповідали про вчення Христа, проповідували Євангеліє і хрестили багатьох варварів, навернувши їх до православної віри. За це були схоплені місцевим князем, котрий хотів було звабити їх різними спокусами й утішними обіцянками, але вони не схилилися на запропоновані їм почесті та за свою твердість віри в Христа були побиті без пощади.

У той час стояла сувора зима, і річки замерзли настільки, що їх могли переходити по льоду не тільки люди, а й коні з возами. Князь наказав поставити в лід великі колоди і прив’язати до них святих, поступово опускаючи їх у студену воду. Коли лід дійшов до шиї святих, вони, змучені страшною холоднечею, віддали Господу свої блаженні душі.

У день їхньої пам’яті віряни моляться про стійкість у випробуваннях, захист від страху, духовну силу та вірність Божим заповідям.

Народні традиції і прикмети 20 січня

У народному календарі 20 січня вважали днем тиші та внутрішнього очищення. Люди намагалися менше говорити, уникати метушні та присвячувати час роздумам і молитві.

Цього дня було заведено прибирати оселю не стільки зовні, скільки «очищати думки» — відпускати образи, злі слова та заздрість. Вірили, що спокійний початок дня принесе мир на весь рік. 

У народі казали:

• якщо день морозний і ясний — літо буде сухим;
• сніг іде тихо — до добробуту в домі;
• сильний вітер — рік буде неспокійним;
• зоряне небо ввечері — до гарних новин.

Що не можна робити 20 січня

Цього дня не радили сваритися, голосно з’ясовувати стосунки та виявляти злість. Вважалося гріхом насміхатися з чужої слабкості або засуджувати інших — усе сказане цього дня «повертається сторицею». Також не варто братися за справи зі злим наміром або діяти з помсти.

Що треба зробити

В цей день варто помолитися про духовну твердість, терпіння і чистоту серця.  Цей вважається сприятливим для примирення, добрих слів і тихої вдячності Богові за віру, життя і силу долати випробування.

Раніше «Апостроф» розповів, яке церковне свято відзначали 19 січня і які традиції та прикмети пов’язані з цим днем.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа