У неділю, 19 липня, в Україні та світі відзначають професійні та міжнародні дати, що нагадують про важливість розвитку промисловості, технічного прогресу, мистецтва та збереження історичної пам’яті. Серед них — День металурга (День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості) та Всесвітній день фотографа. У церковному календарі Православної церкви України цього дня вшановують преподобного Паїсія Києво-Печерського, який подвизався у Дальніх печерах.

«Апостроф» зібрав головне про свята, традиції цього дня та ключові історичні події.

Державні та міжнародні дати

День металурга (День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості)

Щороку у третю неділю липня в Україні відзначають День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості — професійне свято людей, праця яких є однією з основ національної економіки.

Металургія та гірничодобувна галузь історично відіграють надзвичайно важливу роль для України. Видобуток залізної руди, виробництво сталі, прокату та іншої металопродукції забезпечували розвиток промисловості, машинобудування, будівництва та експорту. Саме українські металурги десятиліттями формували репутацію країни як одного з провідних виробників металу у світі.

Після початку повномасштабної війни галузь зазнала величезних втрат через окупацію частини промислових регіонів, руйнування підприємств та логістичних маршрутів. Попри це українські металурги й гірники продовжують працювати, забезпечуючи економіку країни, підтримуючи обороноздатність держави та відновлення інфраструктури.

У професійне свято традиційно відзначають найкращих працівників підприємств, проводять урочисті заходи, вручають державні та галузеві нагороди.

Всесвітній день фотографа

19 липня у світі також відзначають Всесвітній день фотографа — свято всіх, хто професійно або аматорськи займається мистецтвом фотографії.

Дата пов’язана з ім’ям французького фотографа та винахідника Луї Дагера, одного з піонерів фотографічної справи. Водночас саме цього дня згадують довгий шлях розвитку фотографії — від перших експериментів із закріпленням зображення до сучасної цифрової техніки та мобільної фотографії.

Фотографія стала не лише видом мистецтва, а й важливим документальним свідченням історії. Саме фотокореспонденти сьогодні фіксують події війни в Україні, зберігають пам’ять про героїзм українських захисників, життя цивільних людей та злочини російської агресії.

У багатьох країнах цього дня організовують фотовиставки, творчі конкурси, майстер-класи та благодійні проєкти.

Знаменні події

1822 — французький винахідник Жозеф Ньєпс зробив першу у світі фотографію.

1870 — розпочалася Франко-прусська війна.

1900 — у Парижі відкрилося метро.

1926 — український Катеринослав перейменовано на Дніпропетровськ.

1969 — прем’єр-міністерка Індії Індіра Ганді ухвалила рішення про націоналізацію 14 найбільших банків країни.

2017 — археологи опублікували результати досліджень, які підтвердили, що люди жили в Австралії щонайменше 65 тисяч років тому, що на 18 тисяч років раніше, ніж вважалося до цього.

Народилися

1814 — Семюел Кольт, американський винахідник, промисловець і конструктор стрілецької зброї.

Церковне свято

19 липня Православна церква України вшановує пам’ять преподобного Паїсія Києво-Печерського, який подвизався у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.

Про життя преподобного Паїсія збереглося небагато історичних відомостей, однак церковне передання свідчить, що він був одним із ченців Києво-Печерського монастиря, який обрав шлях суворого чернечого подвигу. Святий уславився смиренням, постійною молитвою, послухом, добровільною убогістю та повним зреченням мирських благ заради духовного вдосконалення.

Подвижники Києво-Печерської лаври століттями були прикладом глибокої віри, жертовності та любові до Бога. Їхнє життя стало духовною основою українського православ’я, а сам монастир — одним із найважливіших центрів християнської культури Київської Русі.

У день пам’яті преподобного Паїсія віряни моляться про зміцнення віри, духовну мудрість, терпіння, внутрішній мир, захист родини та Божу допомогу в складних життєвих обставинах. Вважається, що цього дня особливо корисно присвятити час молитві, добрим справам та примиренню з ближніми.

Народні традиції та прикмети

У народному календарі друга половина липня означала початок найвідповідальнішої пори літа — жнив. Саме в цей час господарі активно збирали зернові культури, завершували косовицю сіна, доглядали городи та сади, сушили лікарські рослини й робили запаси на зиму.

Наші предки вірили, що день преподобного Паїсія сприяє спокійній, злагодженій праці та сімейному добробуту. Намагалися уникати сварок, лихослів’я, заздрості та необдуманих вчинків, адже вважалося, що будь-який негатив цього дня може надовго залишитися в домі.

Особливою чеснотою вважали допомогу людям, які потребують підтримки. Було прийнято ділитися врожаєм, допомагати сусідам із польовими роботами, пригощати подорожніх та не відмовляти у милостині. За народними віруваннями, добро, 

зроблене цього дня, неодмінно повернеться сторицею.

Як і в інші липневі дні, уважно стежили за погодою. За ранковою росою, вітром, поведінкою птахів і комах визначали, якими будуть найближчі тижні та майбутній урожай.

Прикмети про погоду

• ясний і теплий день — до тривалої сонячної погоди;

• сильна ранкова роса — до щедрого врожаю зернових;

• дощ 19 липня — до вологої другої половини літа;

• ластівки літають низько — найближчим часом задощить;

• багато павутиння в повітрі — осінь буде теплою й сухою;

• вечірнє зоряне небо — до кількох ясних і спекотних днів поспіль.

Іменинники

19 липня день ангела відзначають: Паїсій, Степан, Іван, Петро, Павло.

Раніше «Апостроф» розповідав, які свята, події та традиції припадали на 17 липня.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа