14 січня Верховна Рада призначила Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єра — міністра енергетики України. Відповідне рішення вдалося ухвалити з другої спроби.

Це призначення фактично є поверненням посадовця у галузь, де він розпочинав свою кар’єру управлінця.

Що відомо про Дениса Шмигаля: освіта, кар’єрний шлях та політична діяльність

Денис Шмигаль народився 15 жовтня 1975 року у Львові. У 1997 році закінчив «Львівську політехніку» за спеціальністю «Менеджмент у виробничій сфері», а у 2003 році захистив кандидатську дисертацію. 

Професійну діяльність розпочав на управлінських та фінансових посадах: працював менеджером, бухгалтером у банківському секторі та на виробничому підприємстві. До 2009 року він займався фінансовим менеджментом та економічним аналізом в інвестиційних компаніях.

Восени 2009 року Шмигаль перейшов на державну службу до Львівської ОДА, де пройшов шлях від помічника голови до директора департаменту економічного розвитку.

У 2014 році працював помічником народного депутата Романа Чернеги та заступником начальника управління Міністерства доходів і зборів Львівщини.

Після Революції Гідності Шмигаль намагався займатися публічною політикою: у 2014 році балотувався до Верховної Ради (отримав 188 голосів), а у 2015 році — до Львівської облради від «Народного контролю», проте не був обраний. Після цього він повернувся в бізнес.

Важливий етап кар’єри пов’язаний з енергетикою: у 2017 році він став заступником директора «ДТЕК Західенерго», а з січня 2018 по липень 2019 року очолював Бурштинську ТЕС.

З серпня 2019 року посадовець очолював Івано-Франківську ОДА.

У лютому 2020-го його призначили віцепрем’єром — міністром розвитку громад, а вже 4 березня того ж року він став прем’єр-міністром України. На цій посаді Шмигаль перебував понад п’ять років.

У липні 2025 року його призначили міністром оборони, а рішенням парламенту 14 січня — міністром енергетики. Своїми пріоритетами він назвав відновлення енергосистеми та децентралізацію генерації.

Одним із найбільш обговорюваних випадків у діяльності Шмигаля стала справа про розголошення даних викривача корупції у 2024 році. Тоді НАЗК заявило, що прем’єр-міністр порушив закон, переславши скаргу працівника КРАІЛ про корупцію саме тому керівнику, на дії якого той скаржився. Це фактично розкрило особу заявника.

Шмигаль пояснював ситуацію як технічну помилку секретаріату під час опрацювання пошти, заперечуючи будь-який намір нашкодити людині. Зрештою Печерський суд закрив справу через відсутність складу правопорушення, пише «Еспресо».

Також у 2024—2025 роках посадовця критикували за низькі темпи будівництва бетонних укриттів для енергооб’єктів, так званого третього рівня захисту. Журналісти та експерти закидали уряду неефективність, оскільки попри виділені мільярди, споруди не були завершені до пікових обстрілів.

Як писало «РБК-Україна», Шмигаль у відповідь наголошував, що такі проєкти є унікальними у світі та надзвичайно складними технічно, а будівництво постійно переривалося через атаки ворога. Він стверджував, що перші два рівні захисту від дронів та уламків були зведені вчасно.

Питання виникали і щодо майна родини, зокрема знайденого журналістами у 2025 році автомобіля Range Rover Sport вартістю близько $88 тис., яким користувалася дружина прем’єра. Авто було зареєстроване на її компанію, тому воно не відображалося в особистій декларації Шмигаля. Сам посадовець пояснив, що машина є корпоративною власністю фірми дружини, а отже, він діяв суворо за законом, який не вимагає вносити таке майно до звітності, писав «Главком».

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа