Перші випробування українського комплексу протибалістичної оборони в межах проєкту FREYJA із перехопленням балістичної цілі заплановані на липень 2027 року. Водночас навіть за максимально стислих термінів серійне виробництво та насичення військ такими системами потребуватимуть значно більше часу.

Про це в етері телеканалу «Апостроф» розповів головний редактор спеціалізованого воєнного видання Defense Express Олег Катков.

За його словами, навіть максимально прискорена розробка такого комплексу залишається надзвичайно складним завданням, адже створення систем протиракетної оборони зазвичай триває до десяти років.

«Перше випробування з перехопленням балістичної цілі має пройти в липні 27-го року. Після цього ж почнеться процес лише кодифікації цього виробу у Збройних силах України, Міністерством оборони, тобто можливість постачання до військ, виробництво самих зенітно-ракетних комплексів», — зазначив Катков.

Він пояснив, що скоротити строки вдалося завдяки використанню готових західних компонентів. Українська сторона розробляє лише саму ракету, тоді як радіолокаційні станції, командні пункти та інші елементи комплексу постачатимуть європейські виробники.

Експерт наголосив, що навіть після завершення випробувань проблему захисту не вдасться розв’язати миттєво, адже необхідно налагодити серійне виробництво комплексів і накопичити достатню кількість ракет.

Катков також пояснив, що нижча вартість ракети FREYJA порівняно з Patriot не означає однакових бойових можливостей. За його словами, ракета нового українсько-європейського комплексу на першому етапі не знищуватиме балістичну ціль прямим влучанням, а уражатиме її уламками після підриву поблизу. Такий принцип роботи більше відповідає можливостям ракет PAC-2, тоді як сучасні PAC-3 знищують балістичні ракети кінетичним способом — прямим влучанням.

За словами Каткова, саме дефіцит засобів протиракетної оборони в Європі став однією з причин підтримки проєкту FREYJA.

«У Європі також розуміють брак протибалістичних засобів будь-яких. Німці ще два роки тому почали будувати завод, який буде виробляти і не РАС-3, тому що там є безліч вузьких гирл у їх виробництві, це дуже складна ракета. Поляки, щоби локалізувати виробництво мікродзвонів до цієї ракети, витратили сім років, починаючи з політичних домовленостей. П’ять років лише на опанування самого виробництва», — наголосив експерт.

Він зазначив, що навіть якщо США передаватимуть Україні всі ракети PAC-3, які виробляються щомісяця, цього все одно буде недостатньо для компенсації темпів виробництва російських балістичних ракет.

«Навіть якщо будуть передаватися 50-60 балістичних ракет, то Росія, за даними Головного управління розвідки Міноборони України, виробляє понад сотню балістичних, аеробалістичних і гіперзвукових ракет. Тобто, навіть якщо все будуть передаватися, вже не вистачає», — підкреслив Катков.

На думку експерта, Україні не варто розраховувати на швидке вирішення проблеми дефіциту ракет Patriot. Росія нині виробляє понад сотню балістичних, аеробалістичних і гіперзвукових ракет щомісяця, тоді як обсяги виробництва ракет PAC-3 значно нижчі. Саме тому розвиток власних засобів протиракетної оборони залишається одним із ключових напрямів посилення української системи ППО.

«Апостроф» повідомляв, що Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо підготовки вітчизняної балістики та стану виконання завдань за антибалістичною програмою FREYJA.

Reuters писало, що українська оборонно-технологічна компанія Fire Point почала інтегрувати європейські технології та уклала угоди з понад десятком європейських компаній у межах проєкту протиракетної оборони Freyja, щоб створити дешевшу альтернативу американським системам Patriot і здійснити перше успішне перехоплення балістичної ракети до середини 2027 року.

Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що українська дипломатія веде щоденну роботу над отриманням ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа