Українські військові дедалі частіше наголошують, що ключовим викликом у розвитку наземних роботизованих комплексів є не створення нових моделей, а побудова ефективної системи їхнього застосування.

Про це командири підрозділів, які працюють з UGV, розповіли в інтерв’ю Business Insider.

Командир взводу 59-ї штурмової бригади Андрій Кушніров зазначив, що сьогодні на ринку вже представлена велика кількість різноманітних платформ, тому головна потреба армії полягає не в нових розробках, а в комплексних рішеннях.

За його словами, сучасний роботизований комплекс має постачатися разом із засобами зв’язку, навчанням операторів, технічною підтримкою, сервісним обслуговуванням та можливостями для ремонту. Лише за наявності такої екосистеми техніка може ефективно працювати на полі бою.

Кушніров розповів, що його підрозділ у різний час отримав близько пів сотні моделей українських і закордонних наземних роботів. Проте лише одна з них була повністю готовою до використання одразу після передачі військовим, тоді як решта потребували додаткового налаштування або модернізації.

Водночас генеральний директор державного оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк повідомив, що в Україні нині працює майже 300 компаній, які випускають близько 550 різновидів наземних роботизованих систем.

За кілька років галузь продемонструвала стрімке зростання. Якщо на початку повномасштабної війни виробників таких систем були одиниці, то сьогодні закупівлі здійснюються у значно більших масштабах. Лише протягом першої половини 2026 року було укладено контракти на постачання 25 тисяч роботизованих платформ — це удвічі більше, ніж за весь попередній рік. До завершення року виробництво планують збільшити до 50 тисяч одиниць.

За даними Brave1, від початку року українські UGV виконали понад 50 тисяч завдань. У перспективі такі системи мають взяти на себе значну частину логістичних операцій безпосередньо в зоні бойових дій.

Командир роти наземних роботизованих комплексів полку безпілотних систем «Кракен» із позивним Грек вважає, що наступним етапом розвитку має стати стандартизація техніки. На його думку, набагато ефективніше вдосконалювати вже існуючі платформи та уніфікувати їхні компоненти, ніж створювати дедалі більше нових моделей.

Стандартизація запасних частин, модулів та програмного забезпечення дозволить прискорити ремонт техніки, спростити підготовку операторів і покращити сумісність між різними підрозділами.

Особливо важливу роль наземні роботи вже відіграють у доставці боєприпасів, пального та інших вантажів на передову. За словами військових, виконання таких місій людьми в районах, де активно працюють російські безпілотники, пов’язане з надзвичайно високими ризиками.

Саме тому, підсумовують співрозмовники видання, подальший розвиток українських наземних роботизованих систем залежатиме не стільки від кількості нових зразків техніки, скільки від їхньої ефективної інтеграції у загальну бойову та логістичну структуру війська.

Українські ударні безпілотники середньої дальності нового покоління дедалі помітніше змінюють динаміку бойових дій. Західні аналітики вважають, що ці системи частково відновили для України можливості ураження російського тилу, які раніше забезпечували американські ракетні комплекси HIMARS.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа