Безпілотні системи стали одним із ключових елементів сучасної війни. Вони виконують широкий спектр завдань — від розвідки та коригування вогню до доставки боєприпасів і ураження цілей. Водночас ефективність застосування БПЛА значною мірою залежить від рівня підготовки операторів.

Саме для підготовки нових фахівців Третій армійський корпус створив академію Killhouse, де навчають пілотів безпілотників за програмами, що постійно оновлюються відповідно до досвіду сучасної війни.

Про особливості навчального процесу розповіло видання Business Insider.

Як зазначається, в академії проходять підготовку як українські військовослужбовці, так і іноземні добровольці. Програми регулярно вдосконалюють з урахуванням нових викликів і тактики, яка застосовується безпосередньо на фронті.

Під час практичних занять майбутні оператори відпрацьовують складні маневри на спеціальних трасах із перешкодами. Навіть падіння дронів під час тренувань тут вважають важливою частиною навчального процесу, адже дозволяють майбутнім пілотам уникнути подібних помилок у бойових умовах.

«З FPV-дроном не можна дозволити собі втратити керування», – пояснив військовий інструктор із позивним Радіо.

Іноземний доброволець із позивним Санте порівнює навчання керуванню дроном із водінням автомобіля.

«Потрібно правильно навчитися, а потім тренуватися, тренуватися і ще раз тренуватися», – зазначив він.

За два роки існування Killhouse значно розширила свої можливості. Якщо спочатку академія пропонувала лише базову підготовку операторів FPV-дронів, то нині тут також викладають поглиблені курси, навчають роботі з безпілотниками літакового типу, інженерії дронів та експлуатації наземних роботизованих платформ.

Базовий курс для цивільних українців коштує близько 180 доларів, для іноземців — удвічі дорожче. Водночас військовослужбовці України можуть навчатися за пільговими умовами, а бійці Третього армійського корпусу та військові з інвалідністю проходять підготовку безкоштовно.

Навчання доступне людям різного віку. За словами інструкторів, серед слухачів є як 15-річні підлітки (за згодою батьків), так і люди старші за 60 років.

Як зазначає Радіо, молодь, яка має досвід комп’ютерних ігор, зазвичай швидше освоює керування безпілотниками, тоді як старшим слухачам часто потрібно більше часу для адаптації.

За статистикою академії, приблизно 80% курсантів успішно складають фінальний іспит та отримують сертифікати.

Щомісяця базову підготовку проходять близько 250 осіб. Денна група займається по шість годин шість днів на тиждень, а для тих, хто працює чи навчається, організовано вечірній курс тривалістю десять днів.

Навчання починається з теоретичних занять, де курсанти вивчають конструкцію FPV-дронів, принципи їхньої роботи та відпрацьовують навички пілотування на комп’ютерних симуляторах. Лише після цього вони переходять до польотів на спеціальному полігоні.

Для практики використовуються наземні станції керування, які дозволяють одночасно навчатися кільком курсантам, а інструктори можуть у режимі реального часу контролювати їхню роботу та виправляти помилки.

За словами Санте, саме керування FPV-дроном не є надто складним, однак оператору потрібно звикнути до дуже чутливого пульта та поведінки самого безпілотника.

Радіо пояснює, що FPV-дрони не оснащені системами автоматичної стабілізації, тому оператор повинен постійно коригувати політ вручну. Особливо складно навчитися повільному польоту та утриманню апарата в потрібному положенні.

Інструкторка з позивним Токіо зазначає, що базовий курс насамперед формує у курсантів відчуття повного контролю над дроном. На початкових етапах вони вчаться зависати, виконувати різкі маневри та діяти у випадку втрати сигналу, а пізніше переходять до відпрацювання атак по рухомих цілях.

«Ми навчаємо літати повільно, адже це дозволяє значно збільшити дальність польоту та ефективніше використовувати заряд батареї», – пояснила вона.

В академії наголошують, що навчальні курси регулярно оновлюються відповідно до змін на фронті. Зокрема, враховується поява оптоволоконних дронів, активніше використання наземних роботизованих систем та нові тактичні рішення.

Радіо також повідомив, що нині тривають переговори з кількома державами, серед яких є країни-члени НАТО, щодо запуску програм Killhouse за кордоном. За його словами, бойовий досвід України може стати основою для підготовки операторів безпілотників і в інших країнах.

«Ситуація постійно змінюється. З’явилися оптоволоконні системи зв’язку, дедалі важливішу роль відіграють наземні роботизовані комплекси, тому ми постійно адаптуємо програми до сучасних умов ведення війни», – підсумував інструктор.

Раніше ми писали, що Велика Британія оголосила про масштабну реформу своїх збройних сил, беручи за основу успішні стратегії України у війні проти Росії. Уряд країни планує відмовитися від будівництва низки дорогих військових кораблів на користь інвестицій у безпілотні системи, штучний інтелект та технології, що дозволяють швидко адаптуватися на полі бою.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа