У Німеччині знайшли значні поклади літію: чи витримає Україна конкуренцію на ринку «білого золота»?

Компанія Neptune Energy повідомила про відкриття в Німеччині родовища літію, яке може виявитися одним із найбільших у світі. Поки незрозуміло, коли на родовищі розпочнеться промисловий видобуток, однак очевидно, що Європа успішно вступила в глобальну гонку за «білим золотом», як часто називають літій, що використовується в різних сферах, зокрема для виробництва смартфонів та акумуляторних батарей електромобілів.

У Німеччині виявили родовище літію, яке потенційно може стати одним із найбільших у світі. Про це повідомляє пресслужба компанії Neptune Energy, яка має ліцензію на видобуток літію на цьому родовищі.

«У серпні 2025 року компанія доручила міжнародному незалежному оціночному агентству Sproule ERCE визначити ресурсну базу для проєкту. У результаті експерти визначили ресурси в розмірі 43 млн тонн еквівалента карбонату літію. Це означає, що один із найбільших у світі проєктних ресурсів літію розташований у північній частині Саксонії-Анхальт», - йдеться в повідомленні.

У компанії також заявили про готовність зробити значний внесок у розвиток німецької та загалом європейської економіки, забезпечивши постачання на ринок критично важливої сировини - літію. Окремо слід зазначити, що Neptune Energy обіцяє здійснювати видобуток екологічно безпечним способом - без шкідливих викидів в атмосферу, що вкрай важливо для ЄС, який встановив високі екологічні стандарти фактично на будь-яку діяльність.

Літієва «геометрія»

«Літієва» тема стала дуже актуальною в останні десятиліття, оскільки літій, будучи відносно рідкісним металом (його навіть часто помилково відносять до рідкоземельних елементів), широко використовується у виробництві смартфонів та іншої електротехнічної продукції, а також акумуляторів електромобілів. Крім того, літій застосовується в найрізноманітніших сферах, від металургії до медицини.

Найбільші у світі родовища літію знаходяться в так званому «Літієвому трикутнику» в Південній Америці на території Чилі, Болівії та Аргентини. Поклади літію є і в інших країнах, зокрема у США та Росії.

Однак багато родовищ досі не розроблені, і найбільшими виробниками на сьогодні є Австралія, Чилі та Китай. При цьому КНР залишається ще й світовим лідером із виготовлення елементів на основі літію. Зрозуміло, що така ситуація не може не турбувати Захід. Саме з цієї причини у 2021 році між Україною та Європейським Союзом було підписано меморандум про видобуток критично важливих мінералів, зокрема літію. Видобуток літію в Україні цікавий і США - у світлі його екзистенційного протистояння з Китаєм. Не в останню чергу заради цього затівалася горезвісна «ресурсна угода», яка після важких переговорів була підписана 30 квітня 2025 року.

Добро на «Добру»

На території України розвідано чотири родовища літієвих руд. Два з них - Шевченківське в Донецькій області та «Крута Балка» в Запорізькій області - захоплені Росією. Два інші родовища - Полохівське та «Добра» - знаходяться в Кіровоградській області. Полохівське родовище - єдине в Україні, на якому були проведені дослідження за сучасними стандартами (на всіх інших геологорозвідка здійснювалася за часів СРСР), і на сьогодні воно офіційно вважається найбільшим літієвим родовищем Європи.

Ділянка «Добра» вивчена погано, але фахівці вважають її навіть перспективнішою, ніж Полохівське родовище. До речі, саме щодо цієї ділянки Кабінет міністрів наприкінці серпня 2025 року оголосив конкурс на укладення угоди про розподіл продукції.

«Ми очікуємо інвестора, який забезпечить не лише видобуток, а й розвиток виробництв із доданою вартістю в Україні», - написала у своєму телеграм-каналі прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

На організацію та проведення конкурсу відведено п'ять місяців (один із яких уже минув). Вважається, що розробка родовища «Добра» може стати першим проєктом у рамках реалізації українсько-американської «ресурсної» угоди. До цього родовища (втім, не лише до нього) придивляється друг Дональда Трампа - американський мільярдер Рональд Лаудер. Тепер йому залишається тільки виграти конкурс, що, ймовірно, буде нескладно, враховуючи його фінанси та вплив, а також уміння українських чиновників організовувати аукціони під конкретних покупців. Але про те, хто займеться (і чи займеться взагалі) розробкою родовища «Добра», ми дізнаємося, ймовірно, вже тільки наступного, 2026 року.

Технології проти екології

На сьогодні видобуток літієвих руд в Україні не ведеться, і поки не зрозуміло, коли він може початися.

«Наші родовища технологічно не дуже привабливі. По-перше, там не дуже великий вміст літію, по-друге, (руди) з технологічної точки зору складні в переробці, по-третє, там непроста геологічна будова», - розповів доктор геолого-мінералогічних наук, професор Київського національного університету Василь Загнітко.

У зв'язку з цим він не виключає, що нещодавно відкрите родовище літію в Німеччині може скласти певну конкуренцію українським проєктам. Однак, принаймні у відкритому доступі, поки немає докладних даних про німецьке родовище.

«Складно прогнозувати, поки невідомо, який там відсоток вмісту літію», - пояснив у коментарі президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

При цьому, за інших рівних умов, Україна матиме явну перевагу.

«Усі фактори, крім воєнного, у нас цікавіші - нижча ціна на електроенергію, дешевша робоча сила, і, якщо застрахувати інвесторів від воєнних ризиків, ми будемо набагато цікавішими, ніж Німеччина», - сказав координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Крім цього, є ще один украй важливий фактор, якщо йдеться про Європу та, зокрема, про Німеччину. Це екологія. І вплив цього фактора більшою мірою залежатиме не від влади, а від громадськості.

«Те, що обіцяє компанія, - це одне, а як реагуватимуть „зелені“ чи прості німці - це зовсім інше», - пояснює Михайло Гончар.

Він нагадав, що 10–15 років тому, під час так званої «сланцевої революції», у Німеччині були виявлені значні поклади сланцевого газу, але до їхньої промислової розробки справа не дійшла через «екологічні» акції протестів. Протестам активно «допомагала» Росія, оскільки енергонезалежна Європа їй була зовсім ні до чого.

«Я не виключаю, що й зараз може статися щось подібне, - каже Гончар. - І у випадку з літієм за такими акціями може опинитися Китай».

Встигнути, поки є попит

Таким чином, навіть попри технологічні складнощі українських родовищ, німецький літій, швидше за все, не стане для нас проблемою.

«Літію багато не буває. Зараз на цей метал шалений попит, кожні кілька років його виробництво збільшується кратно, у зв'язку з чим я не бачу можливості, що інтерес (до українських родовищ) зникне, - каже Олег Гетман. - Інвестори з радістю вкладатимуть і в наш видобуток і переробку, і в європейську, і в інших країнах світу теж».

Більше того, насправді, український і німецький літій, швидше, не конкуренти, а партнери.

«Враховуючи, що поки що це основний матеріал для акумуляторів, і Європа, безумовно, потребує великої його кількості, їй потрібні такі родовища», - пояснює Василь Загнітко.

За словами Михайла Гончара, поява таких родовищ сприяє зміцненню ресурсної самодостатності Європи та зменшенню її залежності від Китаю: «Усе це працює в плюс - і те, що (родовища) виявляються в Європі, зокрема в сусідніх з Європейським Союзом країнах, які рано чи пізно стануть частиною ЄС».

Щоправда, з розробкою родовищ варто поквапитися. По-перше, насправді дефіциту літієвих руд у світі немає - питання лише в рентабельності їхнього видобутку. По-друге, попри нинішній ажіотаж, «літієвий» бум може закінчитися років, скажімо, через двадцять, а можливо, навіть раніше.