До основного змісту

Економіка

Експерт розвінчав міф про «найдорожчу електроенергію»: у серпні кінцева ціна для українського бізнесу була посередині рейтингу ЄС

Заяви про захмарні ціни на електроенергію для бізнесу в Україні перебільшені й часто побудовані на маніпуляціях, зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його даними, кінцева вартість для промислових споживачів у серпні була на рівні середини європейського рейтингу.

Заяви про завищені ціни на електроенергію для бізнесу в Україні перебільшені й часто побудовані на маніпуляціях. Про це заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Після підвищення НКРЕКП граничної ціни на е/е місяць тому в ЗМІ розгорнулася потужна кампанія, що ціни піднімуться до небес і багато промислових підприємств зупиняться, оскільки втратять конкурентоспроможність. Водночас чомусь експерти забули згадати, що зміна граничної ціни була вимушеною для покриття дефіциту в пікові години за рахунок імпорту», - підкреслив він.

За словами експерта, вже з минулого тижня середня ціна на ринку на добу наперед (РДН) знизилася на 10%, і ця тенденція триває.

«Тоді придумали нову страшилку - ціни на РДН в Україні в серпні цього року були найвищими в Європі. Якось випадково „забули“ сказати, що ціна РДН, тобто лише одна зі складових кінцевих цін, а більшість контрактів у ЄС на е/е є довгостроковими, на відміну від нашого ринку, де існує домінування РДН, що є серйозною проблемою державного регулювання, але точно не генерації», - зазначив Омельченко.

Він навів дані, що дозволяють оцінити об'єктивну картину. З початку 2025 року середньомісячна ціна РДН в Україні коливалася в межах €92-135/МВт·год, що ставило країну від 1-го до 18-го місця в європейському рейтингу залежно від місяця. При цьому кінцева ціна для промислових споживачів 1-го класу напруги в серпні становила €161/МВт·год - тобто перебувала в середині європейського рейтингу.

Експерт підкреслив, що при формуванні кінцевих рахунків слід враховувати не лише біржові котирування, а й премії чи знижки продавця, тарифи на передачу та розподіл, постачання і ПДВ. Він також нагадав, що в Україні ціноутворення значною мірою базується на спотових ринках, тоді як у більшості країн ЄС діють довгострокові контракти.

«У разі впровадження європейського підходу кінцева ціна для споживача могла б бути на 10–20% нижчою за поточний підхід, заснований на спотових котируваннях», - підсумував Омельченко.

Раніше директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявив, що українські тарифи часто неправильно порівнюють з ЄС. Кінцеві тарифи на електроенергію в Європі включають оплату транспортування, розподілу та спеціальні податки, що й робить їх фактично вищими за українські.