Бельгія висунула «червоні лінії» щодо використання заморожених активів РФ для України
Брюссель вимагає від країн ЄС юридично зобов'язуючих гарантій розподілу всіх ризиків, перш ніж погодитися на план фінансування кредиту для Києва на 140 млрд євро.
Бельгія визначила низку умов, або так званих «червоних ліній», щодо плану Європейського Союзу використати заморожені російські державні активи для фінансування позики Україні в розмірі 140 мільярдів євро. Ключовою вимогою є угода між країнами-членами ЄС про розподіл усіх поточних і майбутніх ризиків.
Про це повідомляє видання Politico з посиланням на заяву бельгійського прем'єр-міністра та високопосадовців-дипломатів.
Столиці країн ЄС зараз намагаються врегулювати занепокоєння Бельгії перед самітом лідерів 23 жовтня. Бельгія має найбільший інтерес у цій справі, оскільки в ній розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшість заморожених активів РФ.
Бельгійський уряд побоюється, що може понести відповідальність за будь-які фінансові та юридичні претензії з боку Росії. У зв'язку з цим прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив лідерам ЄС, що «ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівкою, яку Комісія пропонує мобілізувати». Він підкреслив, що «потенційний ризик може бути набагато вищим за номінальну суму».
Згідно з переліком тем для обговорення, переданим європейським лідерам 1 жовтня, серед інших «червоних ліній» Бельгії:
- Відмова від підтримки заходів, які можуть бути витлумачені як конфіскація активів.
- Юридично зобов'язуючі гарантії, що всі європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії.
- Угода про негайне виділення коштів у разі, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії.
- Умова, що «гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій. Арбітражні процедури можуть з'явитися ще через кілька років».
У своїй заяві Де Вевер також висловив думку, що схема Комісії, яка пропонує використовувати 175 млрд євро готівкових коштів від заморожених активів для фінансування позики (а також погашення попереднього кредиту G7), «фактично зводиться до конфіскації». Прем'єр-міністр вважає, що «різниця між репараційною позикою та конфіскацією насправді надзвичайно незначна», оскільки тривале заморожування активів може розглядатися як «квазіконфіскація».
Водночас Європейська Комісія не надала великого значення цим побоюванням, стверджуючи, що «ризики для Бельгії обмежені, і у нас є міцна основа для твердження, що це не є конфіскацією відповідно до законодавства ЄС». Високопосадовець Комісії також зазначив: «... єдина зміна, яку ми пропонуємо для Euroclear, полягає в тому, щоб інвестувати (готівкові депозити, пов'язані з активами - ред.) не в ЄЦБ, а в (Комісію - ред.), яка має рейтинг ААА».
Як писав раніше «Апостроф», Європейський союз і країни Групи семи (G7) повинні спільно визначити механізм розподілу юридичних і фінансових ризиків, пов'язаних з використанням заморожених активів Росії на користь України.