В Україні набирає обертів кампанія проти трудових мігрантів. У ній беруть участь як пересічні громадяни, так і активісти і навіть політики. Ті, хто протестують проти приїзду до нашої країни заробітчан, мотивують це необхідністю зберегти національну ідентичність, а також ризиком повторити помилки Європи, яка погано справляється із хаотичним напливом мігрантів.
«Апостроф» розбирався, чому саме зараз почалися протести проти іноземців, чи зможе українська економіка існувати без трудових мігрантів, і що потрібно зробити, щоб імміграція до нашої країни не вийшла з-під контролю.
Наприкінці травня у Києві та Львові відбулися акції протесту проти залучення до України трудових мігрантів.

Продовження після реклами

Мітингувати вийшли переважно представники правих молодіжних організацій. Основним на обох акціях було дуже спірне гасло «Україна для українців», при тому, що були і радикальніші, наприклад, таке: «За білу Україну», яке цілком можна трактувати як расистське.
Крім того, до Кабміну подали петицію з вимогою надати українцям пріоритет при працевлаштуванні та бронюванні від мобілізації, а також відмовитися від масового залучення до країни іноземних мігрантів. Станом на 19 травня петиція набрала 25 тис. голосів підтримки, які необхідні для її розгляду владою.
Є також українські політики, які різко критикують плани щодо залучення іноземців для вирішення проблеми нестачі робочих рук. Серед них, наприклад, мер Харкова Ігор Терехов, який звернувся до уряду та парламенту з вимогою щодо «недопущення масового, неконтрольованого залучення трудових мігрантів».

Продовження після реклами

Якщо винести за дужки відверто расистські висловлювання, основним аргументом проти масової трудової міграції є такий: необхідно закривати дефіцит кадрів за рахунок тих, хто перебуває в країні, а також тих, хто виїхав (і щоб були створені умови для їх повернення). Крім того, багатьох протестувальників обурює те, що фактично пропонується, щоб українці зі зброєю в руках захищали іноземців, які приїхали на заробітки. При тому, що багато хто з них байдуже або навіть з ворожістю ставиться до України. Найбільше в цьому плані дістається громадянам Індії, яка справді займає, скоріше, проросійську позицію.
Дефіцит чоловічих рук
Антиіммігрантські протести виникли не на рівному місці. Якийсь час тому в соціальних мережах та на інтернет-платформах з’явилися відеоролики, в яких зняті жителі Південної Азії, візуально — індійці (яких переважна більшість коментаторів помилково називають індусами, хоча це не національність, а приналежність до релігії індуїзм), але вони також можуть бути громадянами Бангладеш чи Пакистану. При цьому деякі «індуси» поводяться не цілком адекватно, що і викликає основне невдоволення у тих, хто дивиться ці відео і їх коментує.
Паралельно з відеороликами в мережі поширюється інформація про те, що «вже зовсім скоро» в Україну завезуть кілька мільйонів «індусів», які відберуть роботу в українців, тоді як самі українці, як уже було зазначено вище, будуть зі зброєю в руках і часто ціною свого здоров’я та свого життя оберігати спокій цих «індусів».
До індійців ми ще обов’язково повернемося, але спочатку спробуємо розібратися ось у чому: чи справді Україна сьогодні здатна вирішити проблему дефіциту кадрів без залучення іноземних працівників?
За словами експертки ринку праці Тетяни Пашкіної, в Україні зараз є нестача, перш за все, чоловічих робочих рук, оскільки багато представників сильної статі мобілізовані, тоді як інші ховаються від ТЦК та поліції.

«І така ситуація змушує деяких роботодавців поглядати у бік трудових мігрантів як на більш-менш гарантовану робочу силу, яку не мобілізують з вулиці, і при цьому вони готові взяти на себе ризики, що ці люди не зможуть адаптуватися, що через обстріли захочуть додому, але їм це здається меншим ризиком», — сказала експертка у коментарі «Апострофу».

Крім того, у нашій країні є певні проблеми, пов’язані з тим, що далеко не завжди робочі місця та трудові ресурси перетинаються географічно (наприклад, вакансія в Ужгороді, а кадри у Дніпрі).

«Можливо, більш мобільні трудові мігранти зможуть це реалізувати більш гнучко», — сказала Пашкіна.

Без мігрантів буде складно
За словами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голови Офісу міграційної політики Василя Воскобойника, 75% українських роботодавців скаржаться на те, що не можуть вчасно закрити вакансії, а для 68% промислових підприємств головною перешкодою для розвитку є нестача робочих рук.

«У таких умовах ми розпочинаємо дискусію про контрольоване і, наголошую, точкове залучення іноземних трудових мігрантів в Україну», — сказав експерт виданню.

При цьому стосовно наших громадян, то їм зовсім не варто перейматися тим, що іноземці відберуть у них роботу.

«Більше того, зараз влаштувати на роботу іноземця дуже складно, — зазначив у розмові з «Апострофом» інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса. — При цьому у нас дефіцит робочої сили, і такі обмеження призводять до того, що вони працюють нелегально. І це — проблема, тому що Україні потрібні не тільки робочі руки, але й платники податків. Тому нам потрібно максимально спростити легальне працевлаштування іноземців».

Продовження після реклами

Досі українське трудове законодавство більшою мірою орієнтувалося на залучення висококваліфікованих спеціалістів та топ-менеджерів.

«Є спроби щось спростити, були заяви від перших осіб, але наскільки воно буде швидким і відповідним нинішньому ринку праці, важко сказати — почекаємо на результати», — резюмувала Тетяна Пашкіна.

Проблеми та їх вирішення
За оцінками уряду, для забезпечення щорічного зростання ВВП на рівні 7% протягом найближчих десяти років Україні необхідно додатково 4,5 млн працівників. Шукати їх збираються на внутрішньому ринку, а також серед тих, хто виїхав через війну за кордон, сподіваючись якимось чином їх звідти повернути.
Залучення трудових мігрантів для уряду поки що не у пріоритеті. Однак навряд чи без цього вдасться обійтись. З описаних вище причин.
До того ж, за прогнозами фахівців, після завершення військових дій в Україну повернеться приблизно третина біженців. Більше того, до своїх родин, які влаштувалися в країнах Європи, після відкриття кордонів поїдуть багато чоловіків — як ті, що служили у ЗСУ та демобілізувалися, так і ті, хто ухилявся від призову.
Тож у тому чи іншому вигляді залучення мігрантів неминуче.
Насправді, цей процес уже триває. І для нас головне, щоб імміграція не стала неконтрольованою, і щоб вона не призвела до таких наслідків як зростання злочинності, поява іммігрантських гетто, створення організованих злочинних груп за етнічним принципом тощо.

«У нас є ще проблема — не стати (для мігрантів) транзитом до Європи, а також щоб трудові мігранти не приїжджали сюди з сім’ями, дітьми, і потім не знати, що з ними робити, і як їх повертати додому», — каже Тетяна Пашкіна.

Втім, багато проблем може бути дещо перебільшено.

«Для того, щоб потрапити в Європу, мігранту потрібно отримати або туристичну, або робочу візу, а тому, навіщо йому їхати в Україну? Витратити рік (на оформлення дозволу на роботу — «Апостроф»), заїхати в країну, отримувати менше грошей, ніж у Польщі чи Чехії, сидіти під обстрілами без зрозумілого майбутнього та їхати нелегалом з України до Європи? Може одразу їхати нелегалом до Європи?», – каже Василь Воскобойник.

Зрозуміло, що такі випадки будуть. Крім того, хтось справді захоче привезти до України сім’ю, бо в їхніх країнах може бути ще небезпечніше, ніж у нас. Однак навряд чи це матиме масовий характер.
І, головне, нашій країні навряд чи загрожує наплив мігрантів, які сядуть на шию державі, як це відбувається у країнах Європи.

«Проблеми (у Європі) в основному виникають через так звану соціальну міграцію. А в Україні соціальної міграції не буде, тому що соціального забезпечення у нас немає. Тому до нас приїжджатимуть люди, які хочуть працювати», — пояснює Сергій Фурса.

При цьому держава має жорстко регулювати трудову міграцію.

«Кожне підприємство, яке залучає мігрантів, має бути під постійним контролем з боку Державної інспекції праці. Місця, де проживають іноземці, повинні контролюватись дільничними інспекторами поліції. Також має бути правило — два адмінпорушення, і людину депортують з України. Якщо все це буде реалізовано, ми зможемо уникнути більшості проблем, з якими стикнулася Європа», — каже Василь Воскобойник.

Хайп на ксенофобії
Насправді у світі вистачає позитивних прикладів контрольованої імміграції. Наприклад, Австралія, де близько третини всіх жителів народилися за межами країни, а майже половина (49%) – за походженням іммігранти.
Щорічно австралійський уряд встановлює квоту на в’їзд у країну іммігрантів, орієнтуючись у цьому насамперед на потреби ринку праці. Також враховуються такі фактори як вік, знання англійської мови, яка в Австралії є державною, рівень освіти, здатність адаптуватися.
Україна могла б — і повинна — піти аналогічним шляхом.

«Ми маємо визначити перелік країн, з яких ми готові приймати людей, — каже Василь Воскобойник. — Ми повинні набирати людей за тими напрямками, які нам потрібні, і робити ставку на кваліфікованих працівників».

І тут саме час згадати індійців.

«Індія перебуває у групі міграційного ризику, і для того, щоб індієць отримав робочу візу в Україну, він має пройти перевірку МЗС та СБУ, — розповідає експерт. — У нас найбільше за робочими візами заїжджають до країни громадяни Туреччини, Узбекистану, Азербайджану, а Індія, Бангладеш — це сотні, а не тисячі людей».

При цьому, на його думку, та хвиля ненависті та ксенофобії, яка нещодавно піднялася у публічному просторі, не має прямого відношення до трудової міграції:

«Насправді мета цієї інформаційної кампанії — розколоти суспільство, почати пошук ворогів тут, в Україні, і для багатьох лідерів громадської думки, політичних діячів — це можливість «монетизувати» ситуацію».

Експерт вважає, що через деякий час ажіотаж навколо «індусів» затихне, і «хайпувати» почнуть уже на чимось іншим.
При цьому антимігрантська істерія може створити проблеми для реалізації планів уряду щодо залучення до ЗСУ іноземців:

«Я впевнений, що вся ця хвиля ненависті буде поширена в тих країнах, звідки ми хочемо залучати бійців на фронт. І як вони реагуватимуть, коли їм вивалять усі ці пости, коментарі, лайки?».

Завантаження…

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

Поділитись публікацією: