Кабінет міністрів України готує чергову пенсійну реформу, яка покликана зробити життя літніх українців більш заможним. Передбачається, що крім нинішнього солідарного рівня пенсійного забезпечення будуть як мінімум ще два — базовий та накопичувальний. 
«Апостроф» розбирався, що пропонує уряд і які є ризики впровадження змін у чинну пенсійну систему. 
Уряд України готує пенсійну реформу, в рамках якої планує відмовитися від обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Про це в інтерв’ю Forbes розповів міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін. 

Продовження після реклами

За його словами, пропонована модель пенсійної системи складатиметься з трьох елементів. 

«Перший – базова виплата після досягнення певного віку. Її мета – запобігти бідності серед людей старшого віку, які з різних причин отримували низьку заробітну плату. Сьогодні такі пенсії не покривають навіть базових потреб, і нова система має це змінити», – сказав міністр.

Другий елемент – це страхова складова, яка має стати більш справедливою, адже вона залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених за цей час внесків: 

Продовження після реклами

«Вона не буде прив’язана до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня заробітної плати».

Третій елемент пенсійної реформи — трансформація спеціальних пенсій у професійні пенсійні схеми. Йдеться зокрема про величезні пенсії прокурорів, суддів та деяких інших категорій громадян. 

«Ці витрати не повинні покриватися за рахунок солідарної системи чи державного бюджету, з якого фінансуються інші потреби, — підкреслив Денис Улютін. – Така система повинна бути чітко відокремлена від загальної пенсійної системи».

Але, як було зазначено на самому початку, найголовнішим у майбутній пенсійній реформі — з претензією на маленьку сенсацію — є відмова від обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. 

«Замість повністю обовʼязкової системи хочемо запровадити добровільну з автозаписом. Спочатку всіх автоматично зараховуватимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції. В такому разі вона має чітко розуміти, що отримуватиме виплати лише із солідарної системи», – пояснив Денис Улютін. 

За його словами, схожа модель існує у Польщі. 

«Загалом досвід європейських колег показує, що обовʼязкова накопичувальна система не є ефективною», – резюмував міністр. 

Необов’язкові накопичення
Світовий банк визначає п’ять рівнів пенсійного забезпечення.

“Є базовий рівень, який не залежить від того, чи працювала людина. В наших грошах – це умовно 2000 грн. Перший рівень — солідарний, це те, що ми платимо ЄСВ. Другий – теж обов’язковий – держава змушує громадян накопичувати на пенсію. Третій рівень – добровільний – те, що у нас через НПФ (недержавні пенсійні фонди — «Апостроф») – громадянин може платити сам за себе, хоча найчастіше це робить роботодавець. І четвертий за номером, а по черзі п’ятий – це так званий нефінансовий рівень, коли мова йде про інфраструктуру, пільги – наприклад, безкоштовний проїзд, або будинки для літніх людей», – розповів у коментарі виданню експерт з пенсійних питань Тарас Козак.

В Україні дискусія навколо накопичувального рівня точиться вже не одне десятиліття. За цей час був повноцінно сформований перший рівень — солідарний, а також третій — добровільний накопичувальний (ним користується менше ніж 900 тис. людей). 
До цього моменту здавалося, що альтернативи запровадженню другого — обов’язкового накопичувального — рівня пенсійної системи немає. Але зараз, схоже, уряд вирішив, якщо не відмовитись від нього повністю, то запровадити його у форматі «лайт». Як каже Тарас Козак, замість трирівневої пенсійної системи пропонується «2,5-рівнева». 
Викликає також здивування теза міністра соцполітики Дениса Улютіна про те, що досвід європейських країн довів неефективність обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.  

Продовження після реклами

«Є випадки, коли вона не спрацювала, і з цим можна погодитись, – каже Тарас Козак. – Були випадки, коли від неї відмовились, наприклад, Польща, але й там, не те, що відмовились, – скоріше, скоригували. Але те, що накопичувальна система є неефективною, – я думаю, що більшість західних країн з цим не погодяться».

За польською моделлю
Схоже, нинішній уряд дійсно хоче використати польський досвід пенсійного забезпечення. 

«Польща пройшла обов’язковий період (з накопичувальними пенсіями), а потім сказала — далі добровільно, – розповідає у коментарі виданню колишній заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун. – Їхньою проблемою було те, що система обліку виявилась недостатньо підготовленою для того, щоб вчасно розносити по індивідуальних рахунках всю необхідну інформацію — ми ж розуміємо, що це аналітичний облік, тому що всі активи або у цінних паперах, або на банківських рахунках, які належать ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych – Управління соціального страхування – «Апостроф»), або у недержавних пенсійних фондах. В результаті люди досить довго не бачили своїх накопичень. Відповідно, це мало досить серйозний суспільний резонанс».

 На думку експерта, якщо накопичувальний рівень не буде обов’язковим, він просто не спрацює.
Хоча є й інші ризики: 

«Якщо це буде введено централізовано – з єдиним накопичувальним фондом, де держава зможе приймати рішення, може бути конфлікт інтересів, тому що у держави є бюджетні завдання, і в критичні моменти вона буде запускати туди руку».

Але в будь-якому випадку не можна вводити накопичувальний рівень до завершення війни, впевнений Віктор Колбун. 

«Проте, виходячи з умов, які будуть зафіксовані на момент закінчення війни, правомірно буде поставити питання, щоб якусь частину податків – скажімо 2% – людина перераховувала у накопичувальний фонд, і так саме роботодавець, – розмірковує експерт. – Тоді можна буде всерйоз говорити про якісне запровадження накопичувальної пенсійної системи. І на фазі розвитку країни вона буде здатна приносити велику користь, тому що ці накопичення можна буде інвестувати в інфраструктуру, бізнес, виробництво». 

Базову виплату – усім  
Денис Улютін, говорячи про проєкт пенсійної реформи, сказав про базову соціальну виплату, яка, нагадаємо, згідно з класифікацією Світового банку, є нульовим рівнем пенсійної системи. 
Втім, до цього є питання. 

«Зараз у нас несправедлива система – у нас є мінімальна пенсія, і люди, які заслужили цю пенсію, її гарантовано отримують. Але тим, хто, згідно з розрахунками ЄСВ отримують менш, ніж мінімальну, дотягують до мінімальної – їм доплачують за рахунок Пенсійного фонду», – каже Тарас Козак. 

Він вважає, що людина, яка сплачувала єдиний соціальний внесок (ЄСВ), чи за яку це робив роботодавець, також має право на базову виплату. 
Віктор Колбун погоджується з тим, що базову пенсійну складову мають отримувати всі — чи майже всі українські пенсіонери. 

«Базова соціальна виплата має стосуватися 90-95% пенсіонерів (тобто за виключенням найбагатших), і при цьому вона має бути однакова – це фундамент, на який ставиться диференційована страхова пенсія, в залежності від того, хто що зміг заробити, – каже експерт. – Зараз у нас порядка 50-60% пенсіонерів отримують пенсії від середнього рівня і нижче. Якщо ми для них введемо базову пенсію, ми вб’ємо диференціацію». 

Але поки що з цим питанням повної ясності немає, як, втім, і з рештою, оскільки законопроєкт про пенсійну реформу ще доробляється урядом. Тож українці наразі залишаються як без базової пенсійної виплати, так і без накопичувальної пенсії. 
При цьому в будь-якому випадку ключовим залишається питання щодо джерел фінансування, яких завжди недостатньо.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

Поділитись публікацією: