Військова кампанія США та Ізраїлю, спрямована на ослаблення теократичного режиму Ірану, призвела до геополітичних наслідків у вигляді зростання цін на нафту та інші енергоносії.
Такий сценарій прогнозувався, однак у випадку, якщо конфлікт затягнеться, ситуація може стати неконтрольованою.
«Апостроф» розбирався, чого можна очікувати від війни в Перській затоці, і чи зможе Росія заробити на подорожчанні нафти з тим, щоб збільшити фінансування війни проти України.

Продовження після реклами

Американо-ізраїльські атаки на Іран і дії Тегерана у відповідь очікувано викликали зростання світових котирувань нафти.
Ціновий стрибок пов’язаний з тим, що Іран перекрив або, швидше, ускладнив рух суден Ормузькою протокою, що знаходиться біля його берегів, через яку здійснюється приблизно 20% всіх поставок сирої нафти, включаючи іранську.
Крім того, Іран завдав кілька відчутних дроново-ракетних ударів по нафтовій інфраструктурі низки країн Перської затоки, які в тій чи інший спосіб підтримали США у цьому конфлікті.

Продовження після реклами

Поки що котирування збільшилися незначно, особливо враховуючи те, що вони почали підростати ще до початку активних військових дій, і станом на 3 березня для еталонної марки Brent вони становили трохи більше $80/барель, для американської WTI – близько $75/барель.
Очевидно, що в ситуації, коли ціни на нафту зростають, одним із головних вигодонабувачів стає Росія, чиї нафтові доходи останнім часом сильно впали – у першу чергу (але не лише тому) через тривале зниження котирувань на нафту.
Дорога нафта – дешева війна
Також цілком очевидно, що країна-агресорка спрямує додатково отримані від продажу нафти кошти на війну проти нас.
Але як багато заробить на близькосхідному конфлікті Росія?

«Ця війна – багатофакторна, – сказав у коментарі «Апострофу» координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. – Якщо вона завершиться досить швидко, в горизонті кількох тижнів, то Росія не виграє нічого, а цивілізований світ, у тому числі Україна, виграє дуже багато. Це буде чудовим прикладом, як скидають диктаторів, і ситуація досить швидко стабілізується. Тоді й ціни стабілізуються, а Росія втратить одного зі своїх союзників».

За словами експерта, ціни на російську нафту змінюються в загальному тренді, але їх зростання запізнюється за еталонними марками.
Зараз спотова ціна російської марки Urals становить трохи більше $65/барель, проте, як відомо, РФ нерідко продає свою нафту зі значним дисконтом, щоб зберегти лояльність клієнтів, які ризикують потрапити під антиросійські нафтові санкції.
Три сценарії для Путіна
Нині абсолютно незрозуміло, як довго триватиме принаймні «гаряча» фаза війни на Близькому Сході, а тому вкрай складно прогнозувати ціни на нафту, а також те, скільки Росія зможе заробити на їх зростанні.

«Якщо ситуація сильно затягнеться, і демократичні країни загрузнуть у цьому конфлікті, ситуація почнеться поступово погіршуватися для нас і покращуватися для росіян», – констатує Олег Гетман.

У свою чергу, експерт у сфері енергетики та енергетичної безпеки Максим Гардус змоделював кілька сценаріїв, у рамках яких він спрогнозував можливі заробітки РФ на близькосхідному конфлікті.
Так, найбільш сприятливий сценарій для України (і найменш вдалий для Росії) можливий у разі короткострокового конфлікту.

«Зараз дохід РФ: 4,7 млн (барелів) × $65 = $305 млн/день. Додатковий дохід у такому сценарії $23 млн/день, тобто десь $160 млн на тиждень. Це некритична сума для фінансування війни», – написав Гардус на своїй сторінці у Facebook.

Продовження після реклами

У другому сценарії сторони конфлікту обмінюються ударами по військовій інфраструктурі, не чіпаючи при цьому енергетичної, США намагаються організувати конвої для безпечного руху танкерів, але Іран продовжує їх атакувати, внаслідок чого страхування перевезень та фрахт суден помітно дорожчають. На цьому тлі нафтовидобувні країни, насамперед ті, що входять до ОПЕК, приймають рішення про збільшення нафтовидобутку.

«У таких умовах Brent стабілізується на рівні $90, а Urals піднімається до $80. Додатково Росія отримує $94 млн/день, тобто $660 млн/тиждень. Дисконт Urals до Brent може скоротитися з нинішніх приблизно $13 до $5 або навіть нижче», – прогнозує експерт.

Третій сценарій, найменш сприятливий для цивілізованих країн, але вигідний РФ, передбачає повне перекриття Ормузької протоки та масовані бомбардування нафтової інфраструктури регіону.

«Brent може зрости до $110-120, а Urals може продаватися по $100-110. Додатковий дохід РФ – $517 млн/день, або $1,6 млрд на тиждень», – малює сумну картину Максим Гардус.

Звичайно ж, маючи такі гроші, тим більше майже в буквальному сенсі слова такі, що звалилися на голову, країна-агресорка зможе значно збільшити витрати на війну проти нас.
Любителям історії присвячується
Військова кампанія проти правлячого режиму в Ірані, може тривати приблизно місяць, прогнозує президент США Дональд Трамп.
Це фактично, стільки ж, скільки тривав палестино-ізраїльський конфлікт у червні 2025 року.
За словами президента Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Михайла Гончара, Росія тоді теж сподівалася поживитися за рахунок дорогої нафти.

«Підвищена ціна на нафту протрималася тоді протягом місяця. До цього вона йшла вниз, і після цього – теж пішла вниз, – розповів експерт «Апострофу». – Цінові показники були саме такі, які ми бачимо зараз. І тоді, у червні, вони трохи заробили».

Але якщо конфлікт затягнеться довше, набагато довше, ніж на місяць?
Точної відповіді на це запитання немає – поки що можна лише робити прогнози та моделювати сценарії можливого розвитку подій.
Однак слід мати на увазі, що за винятком Росії та ще кількох держав тривалий період високих нафтових котирувань невигідний нікому.

«Трампу зараз не потрібні високі ціни на нафту і, відповідно, на пальне на американському ринку (через наближення виборів у Конгрес – «Апостроф»), – каже Михайло Гончар. – Китаю також не потрібна висока ціна нафти, оскільки його економіка перебуває в досить хиткому стані».

Ну а якщо економіка Піднебесної надірветься на дорогих енергоносіях, почнеться світова рецесія, і ціни на сировину обваляться. З випливаючими з цього, в тому числі й для РФ, наслідками.
І є ще один момент, пов’язаний із подіями відносно недавніх подій.

«У Перській затоці вже є історія нафтової нестабільності та «танкерної війни» – це період ірано-іракської війни 1980-1988 років. «Танкерна війна» активно тривала як мінімум три роки – 1984-1987 роки», – каже Михайло Гончар.

До речі, саме тоді, у середині 1980-х, нафтові котирування почали стрімко знижуватися.

«Спочатку вони пішли вгору – у 1984 році, у першій половині 1985 року, а потім обвалилися. Зараз ситуація дуже схожа», – розповідає експерт.

Сама Росія в ті роки зав’язла в «афганській» війні, і, якщо хтось не знав або забув, ця війна, разом з гонкою озброєнь і обвалом нафтових цін призвела до розвалу СРСР.
Але, як кажуть, не забігатимемо наперед.

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

Поділитись публікацією: