Як Україна веде боротьбу за білоруських айтішників. Огляд ЗМІ
У вересні стало відомо, що білоруська влада відкрила кримінальне провадження проти чотирьох працівників PandaDoc — IT-компанії, що зареєстрована в США та має офіс у Мінську.
На кінець вересня до України вже переїхали 60 її фахівців, розповідає директор компанії Микита Мікадо.
Чим приваблює Україна білоруських айтішників та які ще країни змагаються за них?
Вдвічі менше податків
4 жовтня Володимир Зеленський підписав указ "Про заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь".
Згідно з документом, Кабмін має подовжити до 180 днів тимчасове перебування громадян Білорусі в Україні.
"Це стосується підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, зокрема фахівців у сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, та членів їхніх родин", — повідомляють на сайті президента.
Цікавим для білоруських айтішників є проєкт Міністерства цифрової трансформації України — "Дія Сіті", пише білоруський журналіст Денис Лавнікевич у статті для Office Life.
Цей хаб матиме одну з найпривабливіших податкових систем у світі, де податкове навантаження на працівників буде майже вдвічі меншим, ніж у білоруському Парку високих технологій (ПВТ), пише автор.
При чому над проєктом "Дія Сіті" працює білоруський юрист Денис Олєйніков, за участі якого в 2005 році на світ з'явився ПВТ.
ПВТ був дуже вдалим і прибутковим для держави. У 2019 році IT-сектор забезпечив половину приросту ВВП Білорусі, нагадує Лавнікевич. Однак після президентських виборів 9 серпня фахівці та компанії почали масово виїжджати з країни, зокрема до Києва.
"Найцікавіше та нове для української економіки — те, що в рамках "Дія Сіті" розвиватиметься форма зайнятості під назвою GIG. Це коли працівників не беруть у штат, а запрошують для реалізації конкретних проєктів (на кшталт фрілансу). Сюди ж відносять роботу через онлайн-платформи, що поєднують замовників та виконавців", — аналізує автор.
За словами Лавнікевича, Україна готова впровадити для резидентів "Дія Сіті" інструменти англійського права, що дозволить інвесторам почуватися більш захищеними. Доведеться також внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, щоб захистити IT-компанії від рейдерства.
При цьому створення "Дія Сіті" — це довгий процес, пише журналіст, і зовсім не факт, що усі податкові преференції, визначені в проєкті, будуть реалізовані.
"Однак інтерес з боку українського бізнесу є. Якщо цей проєкт вдасться зробити стійким у довготривалій перспективі, то на тлі білоруської кризи це буде серйозна заявка України на регіональне лідерство в IT-індустрії", — вважає автор.
Серед інших привабливих для білорусів рис України — "реальна свобода особистості та бізнесу, міжнародний аеропорт із широким сполученням і безвіз для громадян та іноземців", додає Лавнікевич.
"Боротьба за білоруських айтішників"
Однак талантами Білорусі зацікавилась не лише Україна.
"За білоруських айтішників почалася справжня боротьба", — пишуть "Білоруські Новини".
Наприклад, польський уряд вже запустив проєкт "Польща — безпечна гавань", що підтримує білоруське суспільство "у скрутний час".
Міністр економіки та інновацій Литви Римантас Синк'явічус заявив, що ринок праці його країни відчуває "нестачу кваліфікованих кадрів, особливо у сфері інформаційних технологій". Тому, каже він, "ми вітаємо приїзд фахівців із Білорусі, які зможуть заповнити цю прогалину".
Але найбільш спритною, на думку видання, виявилася Латвія — там розглядають заявки білоруських підприємців у прискореному режимі. За словами міністра економіки Яніса Вітенбергса, уряд вже вмовив 12 білоруських компаній переїхати до Латвії разом із 470 працівниками.
Засновник lomico, що займається розробками у сфері інтернету речей, Микола Мурзенков, розповідає виданню, що переїхав до України, "щоб сховатися від влади". Зараз вирішується питання про реєстрацію юридичної особи в Україні або іншій європейській державі.
Мурзенков опитав більш ніж півтори тисячі представників білоруського IT-бізнесу. 14 опитаних компаній відповіли, що займаються релокацією персоналу з Білорусі; 94 планують перевезти лише частину працівників; 197 почали шукати можливості для переїзду.
"Мене вразила кількість топ-менеджерів та власників компаній, які проголосували. Там були гучні імена. Ті люди, яких ми вважали наближеними до керівництва країни, були серед перших, хто заявив, що займається релокацією", — розповідає Мурзенков.
До та після цього опитування до Мурзенкова звернулися близько 50 представників різних компаній з Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Казахстану та України. Вони пропонували допомогу та посередництво.
Скільки втратить Білорусь?
Через релокацію бізнесу Білорусь втратить понад 5% ВВП та мільярди доларів, пишуть "Білоруські Новини".
Адже ця сфера є "золотим драйвером" — важливим джерелом валюти, втрата якого дуже вдарить по економіці, додає видання.
При цьому білоруський уряд робить ставку на розвиток IT-сфери. У державних планах — подвоєння частки цифрової економіки до 2025 року (до 15% ВВП), пише Дмитро Заяц в іншій статті для "Білоруських Новин".
"Білорусь має намір побудувати IT-країну, що передбачає впровадження інформаційно-комунікаційних та передових виробничих технологій у всі сфери життєдіяльності", — йдеться в проєкті програми соціально-економічного розвитку Білорусі на 2021-2025 роки.
Однак незалежні експерти сумніваються у таких перспективах. Адже на додаток до політичної кризи всередині Білорусі, погіршуються відносини країни з Заходом — а саме на США та Західну Європу орієнтується білоруський IT-сектор, коментує експерт Даніель Крутцинна.
"На тлі західних санкцій готовність західних інвесторів вкладати гроші в білоруську юрисдикцію буде під великим питанням", — додає він.
Сусідні країни — Україна та Польща — вже конкурують за кваліфіковані білоруські кадри, що є "величезним ризиком для Білорусі", каже аналітик Марія Акулова.
Источник: bbc.com