До основного змісту

Політика

Війна на Близькому Сході тимчасово послабила тиск Трампа на Україну: експерт розповів деталі

Політолог Олексій Гарань вважає, що активізація бойових дій в Ірані відволікла увагу адміністрації США від вимог швидких поступок Києву, а запит країн Перської затоки на українську допомогу в боротьбі з дронами є важливим політичним сигналом.

Політичні переговори щодо завершення війни Росії проти України навряд чи принесуть швидкий результат, оскільки ключові розбіжності між сторонами залишаються незмінними. Водночас міжнародна увага частково змістилася на події на Близькому Сході, що може тимчасово послабити тиск на Київ у переговорному процесі.

Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» розповів політолог, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» та науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Він наголосив, що наразі не варто очікувати суттєвого прогресу в перемовинах. Раніше вже відбувалися зустрічі в різних форматах, зокрема в Абу-Дабі та Женеві, однак вони не принесли значних результатів. Водночас є певні технічні досягнення - наприклад, тимчасове перемир’я, яке дозволило відновити резервну лінію електропостачання Запорізької атомної електростанції. Це важливо, адже станція перебуває під контролем російських військ, і будь-яка аварія могла б мати серйозні наслідки не лише для України, а й для всього світу.

Експерт зауважив, що активізація війни на Близькому Сході дещо послабила тиск адміністрації Дональда Трампа на Київ щодо швидких поступок.

«Той факт, що зараз події в Ірані відволікли увагу американського президента. Можливо, це навіть і добре, що все трошки послаблює його увагу на те, щоб вибити поступки з України. Ситуація, коли Росія продовжує свою агресію, а ми відправляємо, скажімо, наші дронові команди, наших спеціалістів для того, щоб вони допомагали країнам Перської затоки відбитися від іранських ракет і дронів. Я думаю, що зараз світ все-таки сконцентрований більше на Ірані. У нас виникає певна пауза, хто б що про це не говорив», - зазначив Гарань.

Професор підкреслив, що звернення країн Перської затоки до України по допомогу у збитті іранських Shahed - це сильний політичний сигнал, який може змінити ставлення Дональда Трампа та арабських партнерів до важливості підтримки Києва.

«Це добре, що до України звертаються. Тепер розуміють, що таке бути під постійними ударами дронів і балістики. Те, що Україна запропонувала свою допомогу, і те, що її, ну, принаймні за кулісними повідомленнями, просять, - я думаю, це непогано. Питання в тому, що ми можемо отримати натомість», - пояснив він.

Він додав, що хоча безпосередня участь українських підрозділів у бойових діях на Близькому Сході є складним питанням компетенції, надання інструкторів та технічної допомоги - цілком реалістичний сценарій.

«Я думаю, що дуже ймовірно, що дійсно ми можемо поставити дрони і можемо надати допомогу наших фахівців, які, власне, будуть вчити, будуть пояснювати і так далі. Питання про те, чи вони будуть безпосередньо керувати процесом оборони чи брати участь у битві цих дронів, - я не готовий вам про це сказати», - резюмував Гарань.

Видання повідомляло, що Financial Times, посилаючись на джерела в українській промисловості та офіційні заяви, писало, що через високу вартість зенітних ракет Patriot партнери зацікавилися дешевшими технологіями Києва, які вже довели ефективність у війні з Росією. Використання українських систем на Близькому Сході може допомогти зберегти дефіцитні західні ракети для потреб оборони України.

Інтерес до українських розробок зріс на тлі активних атак іранських безпілотників у Перській затоці. Наразі країни регіону витрачають на захист ракети PAC-3, вартість яких перевищує 13,5 млн доларів за одиницю, тоді як ціна одного «Шахеда» становить близько 30 000 доларів.

В Офісі президента прокоментували можливу співпрацю зі Сполученими Штатами Америки щодо протидії дронам на Близькому Сході.

США та Катар розпочали обговорення з Києвом можливості придбання українських дронів-перехоплювачів для боротьби з іранськими безпілотниками Shahed у Перській затоці.

Раніше глава держави також повідомив, що Україна розраховує «тихенько, з країнами, які можна і не можна називати» отримати дефіцитні ракети-перехоплювачі в обмін на передачу відповідної кількості засобів українського виробництва.