Вчора у ряді ЗМІ з’явилась новина про те, що Україна збудує шість платних автобанів, для яких вже визначено граничну вартість стягнення плати за проїзд (нагадаємо, від 0,73 грн/км до 4,14 грн/км). Сьогодні Міністр інфраструктури Олександр Кубраков вирішив пояснити, чому ця інформація не відповідає дійсності, і що відбувається насправді.

Отже, головне — проєкти державно-приватного партнерства (ДПП) — це формат «оплати частинами» інвестору від держави, без плати за проїзд. У жовтні 2020 року Міністерство інфраструктури, Укравтодор, Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація в Україні презентували Першу програму державно-приватного партнерства у дорожній галузі.

Йдеться про 6 ділянок доріг загальною протяжністю 1 500 км, які були відібрані для потенційних пілотних проєктів ДПП:

• Харків — Дніпро — Запоріжжя (M-29, M-04, M-18)
• Бориспіль — Полтава (М-03)
• Херсон — Миколаїв (М-14)
• Київ — Житомир — Рівне (М-06)
• Ягодин — Ковель — Луцьк (М-07, М-19)
• Дніпро-Кривий Ріг — Миколаїв (M-04, H11)

У рамках цього проєкту плати за проїзд не буде. Внески інвестора компенсуватимуться з державних коштів. Тобто, фактично, йдеться про своєрідний формат оплати частинами, який у світі більше відомий як «availability payments» або «плата за доступність».

У чому вигода для інвестора? Окрім виплат за пророблену роботу, він також отримує на наступні 20–25 років контракт на утримання оновленої ділянки. Такий формат співпраці допомагає державі пришвидшити процес оновлення та якісного утримання доріг, а інвестору — гарантувати прибутки у довгостроковій перспективі.

Платні дороги в Україні — це віддалена перспектива. Наразі в Україні немає жодної дороги загального користування, яка побудована за кошти приватних інвесторів. Водночас на етапі розробки наразі два потенційних концесійні проєкти:

• будівництво дороги Стрий — Мукачево — наразі для цього проєкту розробляється техніко-економічне обґрунтування за кошти компанії Онур Конструкціон Інтернешнл
• будівництво дороги Краковець — Броди — Рівне — тут розробку ТЕО взяла на себе компанія Автомагістраль-Південь.

Проте варто зауважити, що сам формат співпраці: державно-приватне партнерство чи концесія — все ще на етапі опрацювань і визначення. Обидва ТЕО мають бути завершені до кінця цього року. Розробка техніко-економічного обгрунтування є приватною ініціативою, після завершення досліджень буде оголошено відкритий конкурс, який має визначити майбутнього концесіонера

Гранична вартість зняття плати за проїзд дійсно визначена, але виключно для концесійних проєктів. Постанова Уряду від 23 грудня 2020 року визначає максимальний розмір плати за разовий проїзд для доріг, які побудовані на умовах концесії. Тобто до доріг, які оновлюватимуться у рамках ДПП, це жодного стосунку немає.

Основне завдання постанови — створити умови для початку діалогу з інвесторами щодо реалізації концесійних проєктів в Україні. Зокрема, це стосується будівництва доріг Стрий — Мукачево та Краковець — Броди — Рівне. Зауважу також, що визначена постановою вартість є «граничною», тобто найвищою, і в її межах визначатиметься вартість проїзду по конкретному маршруту відповідно до ТЕО.

«Безумовно, залучення коштів приватних інвесторів у інфраструктурні проєкти України є одним із пріоритетних напрямків нашої роботи, і у світі не існує інших опцій відшкодування інвестицій як зняття додаткової плати з користувача, або відшкодування державою. Власне у цьому і є ключова відмінність між концесією та державно-приватним партнерством» — зазначив наостанок Міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Джерело: Міністерство інфраструктури України